Мотив страждання в творах Ф.М. Достоєвського
Перу Федора Михайловича належить безліч творів, які зображують самих різних персонажів. Загальним для багатьох з них є той факт, що люди нещасні.
Мотив страждання у творчості письменника тісно переплетений з темою самотності. Досить згадати Макара Девушкина (роман «Бідні люди»), який писав листи тієї, яку він цінував. Звали її Варенькой. Спочатку Макар відчував батьківські почуття, але після став заплутується в любові.
Чому ж Макар не міг бути з Варенькой, яка поступово полюбила його особистість? Дєвушкін бідний, при цьому він старий. Мораль не дає права Макарові стати обранцем Варенька. Він страждає. Якби не було листів, то герой зійшов би з розуму. Про це він сам говорив. Він розуміє, що не може бути поруч з Варею, тому що не складе їй щастя, зате знаходить захоплення в допомоги дівчині.
Іншим персонажем, який чистий, але страждає від відносини людей, є Лев Мишкін. Даний персонаж з роману «Ідіот». Ця людина, якому було 26/27 років (як зазначено в романі) виділяв дитячу доброту. Він зміг пронести через роки безпосередність.
Кожен персонаж творчості Достоєвського нещасний. Це пов'язано з тим, що Федір Михайлович бачив реальність, яка була наповнена мороком. Герої часто вибиваються із загальної колії. Даний пункт має основоположне значення для створення «атмосфери жовтих будинків». Достоєвський сильний в створенні образів, які гармонійно вписуються в канву розповіді. Не дарма говорять про те, що по творчості Достоєвського можна зрозуміти зворотну сторону красивого життя.
|
| Категорія: 10-й клас | Додано: 11.10.2020
|
| Переглядів: 128
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
