Напевно, складно знайти людину, яка не любить відпочивати на природі. Всім подобається посидіти на галявині в лісі або прогулятися під покровом дерев, поплавати в чистій річці або зустріти подих свіжого вітру в обличчя. Але, на жаль, не всі, хто любить це дбають, щоб так тривало й далі.
Все навколо нас стає брудним і зіпсованим. Люди ганьблять природу і почали робити це вже давно. Це почалося давним-давно - ще коли почали з'являтися перші заводи. Вже тоді річки перестали бути такими чистими, а рослини почали поглинати відходь. Але чим далі розвивалася цивілізація, тим відходи ставали токсичніша і зараз вже, напевно, далі нікуди, тому, що ще трохи і ми захлинемося у власному смітті.
Є, звичайно, ті, хто проявляє ініціативу і бореться за чистоту, але у нас таких людей не так багато. А заводів з переробки сміття у нас в країні узагалі вкрай мало.
Виходить, що людина стала ворогом природи. Він приносить тільки шкоду. Не тільки забруднює, а й знищує різні види живих істот, а в результаті чого страждають і інші істоти і змінюються цілі екосистеми. І, на жаль, я сумніваюся, що людина скоро отямиться і почне вводити потрібні заходи. А адже вчені вже давно б'ють на сполох і закликають до зміни нашого ставлення до всього світу, але люди чомусь думають лише про себе, та й то, обмежена і зовсім вузьких рамках.Ми не хочемо подумати не тільки про наших нащадків, але і навіть про самих себе, адже наслідки можуть настати набагато раніше, ніж всі очікують. Вже трапляються несподівані зміни в кліматі і там, де не повинно бути спеки, починаються посухи, а там де завжди тепло йде сніг.
Людина це частина природи. Частина невід'ємна, але чому-то дурна і лише заважає.
Складно сказати, як нам жити, щоб бути в гармонії з природою, адже вся культура людства-це лише віддалення від неї. Чим далі, тим більше ми відгороджуємося стінами, склом, пластиком і залізом від променів сонця, від вітру, від зеленого листя. А адже так приємно коли виїжджаємо за місто і насолоджуємося свіжістю і чистотою.
Напевно, людина за своєю гонитвою за багатством і розвитком забув щось важливе і не може згадати досі.
Я думаю нам треба бути трохи добрішими і думати не лише про себе, не про свою користь, а про оточуючих. Адже не забруднювати все навколо зовсім не складно. Давайте не кидати фантики на землю, а класти в урни, давайте сортувати сміття, давайте не палити пластик, не ламати гілки, приласкаем бездомного кошеняти. І навіть від таких дрібниць все стане чистіше, а на душі легше. Адже, зрештою, перед тим як побудувати заводи і очистити масове забруднення треба очистити себе і свою свідомість. Коли у душі і думках стане чисто, тоді можна буде очистити і все навколо і стати для природи іншому, а не жорстоким нелюдом.
|
