Важливо, йдучи по життю вперед, озиратися на пройдений шлях? На жаль, людина за життя може зробити багато ганебних вчинків. Найголовніше - усвідомити, що вчинок був невірним. Також важливо жити так, щоб цього більше не повторилося. Саме тому, я думаю, що важливо озиратися на пройдений шлях. Читаючи роман Федора Михайловича Достоєвського «Злочин і покарання», ми можемо побачити, як головний герой Родіон Розкольників озиратися на пройдений шлях. Він скоїв злочин. Раскольников вирішив перевірити свою теорію, дізнатися, до якого розряду людей він ставиться: «тварям тремтячим» або «право має». Він вважав, що відноситься до «право мають», але, скоївши вбивство, розуміє, що це зовсім не так. Раскольникова мучать душевні терзання, він не знаходить собі місця, це вбивство ніяк не забувається. Розкольників не зміг переступити через це, він засуджує себе за вбивство. Так, подивившись на пройдений шлях, Родіон усвідомлює, що він «не має право». Інакше подивився на вбивство Розкольників на каторзі.... Достоєвський Ф. показує в епілозі роману, що Розкольників усвідомив всі подію і відмовився від своєї теорії. Все-таки важливо озиратися назад, йдучи по життю вперед. Так, головний герой новели Віктора Астаф'єва «Цар-риба» Игнатьич займається браконьєрством, хоч і розуміє, що це губить природу, нелюдяно. Игнатьич самий заможний чоловік у селі, все робить «добре» і розумно. Нерідко він допомагає людям, але в його вчинках немає щирості. Змушувала ж Игнатьича ловити риби більше, ніж йому було потрібно, жадібність, спрага наживи будь-якою ціною. Це і зіграло для нього фатальну роль при зустрічі з цар-рибою. Игнатьич розумів, що не справляється з цар-рибою, але нікого не кличе на допомогу.І ось, коли він вже разом з рибою опинився у воді, Игнатьич починає згадувати дитинство. Крім приємних спогадів, приходять думки про те, що його невдачі в житті були пов'язані з браконьєрством. Игнатьич починає розуміти, що звірячий лов риби завжди буде лежати на його совісті важким вантажем. Згадався герою новели і старий дід, наставлявший молодих рибалок: «А ежли у вас, робяты, за душею шо є, тяжкий гріх, сором який, варначество — не вяжитесь з царью-рибою, попадеться коди — отпушшайте відразу». Игнатьич звертається до Бога: «Господи! Так розведи ти нас! Відпусти цю тварюку на волю!Не по руці вона мені!». Після цього цар-риба звільняється від гаків і спливає. Так, маючи за плечима погане минуле, Игнатьич ледь не помер, хоч і усвідомлював, що чинить неправильно. Я вважаю, що Игнатьич хоч і усвідомлював, що він не надходить, але він не зумів зупинити з-за жадібності, хоча і бачив, що він робить. Таким чином, важливо, йдучи по життю вперед, огладываться на пройдений шлях, оскільки з пройденого можна зробити висновки і не допускати помилок.
1 2 3 4 5 Категорія: 11-й клас \| Додано: 18.11.2016
Переглядів: 694 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0