У мене вдома живе кіт. Звуть його Малюк. Йому сім років. Чому ми назвали його Малюком? Я вже й не пам'ятаю. Можливо, він був дуже маленький. Але зараз він зовсім не відповідає своєму імені. Малюк – кіт досить великих розмірів. До того ж, він страшенно лінивий і любить поїсти. А тому трохи товстуватий. Але ми його все одно любимо. Хоч характер у нього і шкідливий. Шкідливість проявляється в тому, що Малюк – великий мисливець кого-небудь подряпати. Ось будеш ти просто проходити повз, а він візьми та й обцарапай тобі ногу. Ми, звичайно, лаємо його. Але поки що це не допомагає виховати в ньому розуміння, що так робити недобре.
А ще у мене вдома живе пташка. І зовсім це не папужка і не канарка. Це справжнісінький стриж! Так, я знаю, що стриж – птиця дика, і в неволі їй нудно жити. Але випустити ми її не можемо – у неї погані пір'я. Як вона у нас виявилася? Мама йшла з роботи і побачила в траві бідного пташеня, який ніяк не міг злетіти і міг бути в будь-яку хвилину з'їдений кішками, які розгулювали поблизу. Мама забрала його додому, вважаючи, що ми його погодуємо, і він полетить. Але все виявилося складніше. Тому що це була не доросла птиця, а пташеня, не готовий до польоту. Та тому що стрижі – птиці виключно комахоїдні, і ніяку іншу їжу їм не можна, то нам довелося йти ловити коників. Потім ми знайшли фахівця з стрижам, і вона нам сказала, що у нашого Принца (так ми його назвали) вроджений дефект пір'я, і він не зможе літати. І він став повноправним членом сім'ї. Незрозуміло тільки, як пояснити Дитині, що Принц – наш друг і їсти його не можна.
Мені багато кажуть, що ми даремно принесли птаха додому. Що в природі діє закон природного відбору, згідно якому виживає найсильніший. Але я з ними не сперечаюся. Кожна істота заслуговує на життя. І раз вже нашому стрижеві не судилося літати, то наше завдання – зробити так, щоб він був щасливий з нами на землі.
|
