Твір для 3 класу на тему: Осінь - моя улюблена пора року
Я люблю весну, коли зеленіє трава, прокидаються пташки, жучки і оживає все навколо. Зиму – з усіма веселими святами, подарунками, іграми в сніжки, катання на санках, ковзанах і лижах. Літо – адже можна забути про уроки і радісно цілісінькі дні купатися в річці, бігати босоніж по траві. Але найбільше я люблю осінь.
Як можна її не любити? Вона для мене як лісова красуня, яка одягла на себе прекрасне плаття. Радує око безліч квітів осінніх листків: і жовтий, і зелений, і коричневий, і золотий! Хіба це не диво? Йдеш тихо-тихо, а під ногами листочки начебто співають пісеньку – «Ш-ш-ш-ш-ш-ш»! Слухаєш і сам стаєш якимось чарівником! Щоб зберегти цю красу я, кожну осінь роблю гербарій. Збираю самі красиві листочки, кладу їх в стару батькову книгу. Потім влітку і взимку, милуючись цією красою, роблю різні вироби. А як весело кидатися цими листям!Або спорудити цілу гору, сховатися в ньому, зарити один одного! Щастю немає меж! Ще я люблю осінь, бо вже не жарко, але ще не холодно! Сонечко гріє і ніжно цілує нас у щічки, а ми біжимо і ловимо особою павутинки! Мама навчила мене робити вінок з осіннього листя для сестрички! У мене ще не дуже красиво виходить, але повірте, вона дуже задоволена!
А як можна не любити осінній дощ!? Багато хто скаже, що він не дає нам грати на вулиці, але у мене ж є гумові чоботи і синій, немов морська хвиля плащ! Виходиш на вулицю і радієш, скачучи по калюжах у припрыжку! Як же це здорово! Як весело! Але якщо сильний дощ, то це теж не біда! Коли ще, якщо не восени ми можемо лягти з мамою і сестричкою на диван, налити собі чаю, з моїм улюбленим малиновим варенням і, загорнувшись у плед, базікати ні про що!
Які смачні яблука восени! Особливо якщо поїхати до бабусі у село, залізти на драбину і зірвати саме-найкрасивіше, саме соковите і стигле! Ще восени можна збирати горіхи, гуляючи по вуличках. Потім, разом з татом розбити їх, а мама покладе горішки в мій улюблений торт!
