З приходом зими кожен з нас мріяв дочекатися канікул і вийти на вулицю покататися на санках або просто повалятися в снігу. Але погода на жаль не дозволяла цього зробити. Кожен день, прокидаючись в школу, я першим ділом визирав у вікно, в надії побачити все під покривом снігу. Ось і настав той день, коли моя радість перевищувала всі мислимі межі. Прокинувшись вранці, я побачив, що все приховано під шаром снігу. Всю ніч йшов лапатий сніг, застилаючи все навколо.Зібравши рюкзак до школи я пішов на заняття, а всі мої думки були про те, що коли закінчаться всі уроки, я з друзями піду кататися на гірку. Дочекавшись того самого моменту, я забіг додому попоїсти та переодягнутися. Завтра в школу не йти, почалися вихідні і ця новина не могла мене не радувати. На найближчі два дня мої плани були розписані. Адже кожен з нас так довго чекав засніженій погоди, щоб довше провести час на вулиці, граючи в сніжки з хлопцями та скотиться з гори. Вже через годину я вийшов на вулицю, попередньо взявши санки. Біля під'їзду стояв мій найкращий друг Сашка і кілька хлопців з нашого двору. Озирнувшись навколо ми всі вирішили йти в балку. Саме там взимку самі круті гірки. Від будинку вона знаходиться не далеко, хвилин десять не швидкої ходьби. Мама дуже переживає, що ми туди бігаємо взимку. Боїться, що занадто крутий спуск може призвести до біди. Я, звичайно, спробував її максимально заспокоїти, запевнивши, що ми повернемося цілі і неушкоджені. Коли ми прийшли на гору, то побачили багато знайомих хлопців з сусідніх дворів, які весело проводили свій час. Ось і ми вирішили поринути в казкову атмосферу. Навколо було дуже красиво, дерева стаяли в білому вбранні, але наша увага була прикута до накатаним спуску. Через кілька хвилин, ми піднялися на вершину. Відстоявши невелику чергу я приготувався до першого спуску. Гірка була дуже крута і я вже в передчутті зануриться в атмосферу швидкості. Не встигнувши дочитати свої думки до кінця я відчув сильний поштовх в свої санчата, і тут же різко покотився вниз.Швидкість була сильна і я почав бояться, щоб мене не занесло в сторону. Емоції мої зашкалювали, трохи прикрикнув від радості. Через хвилину я був уже внизу і чекав своїх друзів, щоб разом сходити на гору. Зовсім скоро ми знову готувалися до спуску. Накатавшись на санках ми ще пограли в сніжки, попередньо розділившись на команди. Додому ми повернулися ближче до вечора, мокрі наскрізь від снігу, але такі щасливі.
1 2 3 4 5 Категорія: 5-й клас \| Додано: 05.12.2016
Переглядів: 2901 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0