Я просто обожнюю природу. А ще мені дуже подобається ходити в похід. Саме там я можу милуватися тим, що мені дуже подобається. Наш вчитель фізкультури дуже хороша людина, і кожен рік він організовує для нас похід в ліс. Це означає, що ми збираємося всім класом, і разом з ним йдемо шукати пригоди. Роман Іванович, так його звуть, дуже хороша людина, він дуже багато знає про природу і навколишній світ. Тому кожен раз він нам розповідає багато всього нового і цікавого, і наші знання стають ще глибше, ніж ті, які ми отримуємо в школі.
В останній раз ми ходили в похід в липні місяці минулого року. Це була на літніх канікулах. Роман Іванович обдзвонив весь клас, і тоді всі однокласники, які були в місті і змогли піти, приїхали з батьками в призначене місце у певний час. Ну і я, звичайно ж, не зрадив своїм традиціям. Але в цей раз похід для мене вийшов абсолютно дивним. Коли ми прийшли в ліс і почали ставити намети, я побіг до річки набрати води, але як не дивно, тому не зміг знайти дорогу, хоча я дуже добре вмію орієнтуватися на місцевості.Я дуже сильно злякався, і подумав що заблукав. Я всівся на камінець і почав плакати. Не стільки тому, що загубився, а більше від сорому - такий дорослий, а дорогу забув. В один момент до мене підійшла старенька, яка збирала в лісі ягоди, у неї була повна кошик брусниці. Саме вона показала мені як мені вийти до свого класу. Я подякував бабусю, а вона сказала мені, де в цьому лісі ростуть ягоди, та що тільки тут навіть в липні місяці можна знайти гриби. Коли я прийшов до своїм однокласникам, я розповів їм про це, і ми разом пішли з кошиками і пакетами шукати грибочки.І ви не повірите, ми їх знайшли дуже багато, от тільки не пам'ятаю як вони називаються. Вчитель сказав, що гриби їстівні.
Ви знаєте, перший раз в житті я заблукав, і мені було дуже страшно. Але Роман Іванович мене заспокоїв і сказав що я справжній чоловік, і нічого не повинен боятися.
Тепер я ходжу в похід не тільки з класом, а також зі своїми батьками. Коли ми збираємося разом, ми беремо з собою дуже багато їжі, беремо м'ясо, а потім у лісі ввечері біля багаття смажимо шашлики. Тато дуже гарно грає на гітарі, і ми всією сім'єю співаємо пісні. А рано-вранці я з татом йду ловити рибу на річку, і мама варить смачну і ароматну юшку.
Кожен похід для мене - справжнє свято, яке залишається тільки приємним спогадом.
|
