Я вчуся в старших класах, і в цьому навчальному році нам призначили нового класного керівника у зв'язку з тим, що попередній вийшов на пенсію і більше не працює в школі. На посаду класного керівника прийшла молода жінка двадцяти восьми років. Ми дуже переживали, бо не знали як вона до нас буде ставитися. Але, на наше щастя, Ірина Іванівна виявилася дуже чутлива і до того ж веселою жінкою. Ми з нею дуже швидко подружилися.Вона стала нам як старша сестра і навіть ті учні, з якими вчителі ніколи не могли впоратися, прислухалися до неї і дисципліна в нашому класі стала прикладом для всієї школи. Напередодні Дня вчителя батьківський комітет провів збори, на якому приймалося рішення, як краще привітати нашого класного керівника. Було багато варіантів, але одноголосно погодилися на одному з них. Ірина Іванівна захоплювалася велоспортом і мріяла потрапити на велопробіг, який щорічно проходив у нашому місті. Але заковика полягала в тому, що на цей захід необхідна рекомендація до участі з подальшим запрошенням. Оскільки часу залишалося мало, батьки звернулися за допомогою до директора школи. Він із задоволенням погодився допомогти, написав рекомендацію, зв'язався з організаторами змагань по велопробегу і отримав запрошення для участі на ім'я нашого класного керівника. У День вчителя наш клас разом з батьками прийшли в школу за годину до початку занять. Ми з однокласниками прикрасили клас гірляндами і плакатами, а батьки зрушили парти і накрили солодкий стіл. У центрі цього столу поставили величезний триярусний торт, який спекла мама одного учня. Торт був прикрашений кремовими трояндами різних кольорів з написом: "Кращому класному керівнику у День вчителя". При вході в кабінет Ірину Іванівну зустрічав директор школи, а коли вони увійшли, всі дружно привітали класного керівника, хлопці по черзі вручили вчителю по великій білій троянді, і в результаті в її руках вийшов букет з сімнадцяти троянд. Ірина Іванівна була в захваті від торта, який для неї приготували батьки, але перш, ніж ми розпочали святкування, директор вручив вчитель запрошення на велопробіг. Її радості не було меж, вона нас всіх щиро дякувала, а на очах блиснула сльозинка. Через кілька днів Ірина Іванівна взяла участь у велопробігу і посіла друге місце. Тепер їй пишатися не тільки наша школа, а й все місто.
1 2 3 4 5 Категорія: 7-й клас \| Додано: 17.11.2016
Переглядів: 519 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0