Твір для 8 класу на тему «Моє перше твір»
Це тепер я вже навчаюся у восьмому класі, а все починалося дуже важко. В перший клас я прийшов з радістю, але навчання не принесла нічого доброго. Складно було всидіти за партою, адже все ще хотілося бігати і стрибати на волі. У цей складний період життя мені дуже допомогла моя перша вчителька. Вона до кожної дитини знайшла свій підхід, прищепила цікавість до навчання, до пізнання нового. Пояснювала нові теми педагог уміло і дохідливо, постійно жартувала і подавала все у вигляді цікавих історій.
Але настав відповідальний момент. Одного разу вчитель запропонувала написати нам твір. Тема була вільною, на будь-який вибір. Треба було обдумати майбутню виклад вдома в спокійній обстановці, а на завтра все описати протягом цілих двох уроків. Це зараз мені здається, що мої турботи були дрібними і нічого не вартими, але тоді я впав у смуток. Що таке згадати, придумати і скласти? Нічого не лізло в голову і настрій моє зовсім зіпсувався, навіть від вечері відмовився. Мама помітила моє пригнічене стан і почала випитувати про проблеми. Було соромно, адже вчителька просила придумати опис самостійно, а тут доводилося радитися. Скоро мама, та ще й старша сестра переконали мене відкритися, посилаючись на те, що вони сім'я і повинні допомагати один одному завжди.
Ми троє сиділи за столом і ламали голову над майбутнім твором. Поступово думки прийшли в порядок і вималювалася справжня казка про крокодила і зайчика. Далі я сам сів за зошит і став писати оповідання своїми словами. Пропозицій виходило замало, але зате які вони були відточені і правильні. Мені світила п'ятірка, та ще й з плюсом. Витративши пару годин на тренування, ми закрили зошит і віднесли її в спальню, де я повинен був прочитати перед сном.
Наступний день почався похмуро - йшов дрібний дощик. Мій настрій зіпсувався в передчутті біди. На напівзігнутих ногах відправився в школу. Продзвенів дзвінок, і всі хлопці всілися на свої місця писати свої твори. В голові у мене утворилася порожнеча, заповнена неясним туманом і все геть вилетіло. Розпочався другий урок, а я все сидів і гриз ручку. Залишалося зовсім небагато до кінця уроку, коли до мене підійшла вчителька і попсувала по голові. Тут я і згадав. Став квапливо викладати свої думки.
На інший день усі отримали свої зошити. У мене красувалася червона четвірка, помилка все таки закралася. Але я був і цим щасливий.
|
