В цьому році весна запізнилася зі своїм приходом. Я чекала її з нетерпінням, все дивилася у вікно і думала, де вона затрималася. За календарем весна вже було днів десять, а в місто, чомусь не приходила. Я вийшла на вулицю, в обличчя одразу вдарив холодний вітер і мороз, під ногами був ще сніг. Коли ж скінчиться ця зима, вона мені набридла. І тут я побачила перша квітка, який показався з-під снігу, це був пролісок. Я посміхнулася, адже це не тільки самий красивий квітка в світі, це знак того, що ось-ось настане весна. Я взяла телефон і сфотографувала це диво, тепер у мене був свій пролісок. Я дивилася на світ іншими очима, і навіть мороз і холод були для мене в радість. Я пішла гуляти в парк...
Вже, гуляючи по доріжках в парку, я помітила маленьку зелену траву, вона проросла з-під опалого листя. Я присіла на лавочку і замріялась. В моїх мріях я вже бігала в красивих квітучих полях, зривала білі ромашки і плела з них вінок. Сонце посміхалося мені з неба, навколо літали метелики, і співали пісні птахи... Мене хтось гукнув, я відкрила очі і побачила перед собою маленьку дівчинку. Вона дивилася на мене і посміхалася, а потім дала мені пролісок. Він був так красивий і ніжний. Дівчинка побігла до своєї мами, а я крикнула їй у слід: "Велике спасибі!".
І ось я йду додому, в руці у мене пролісок, сонце вийшло з-за хмари, вітер стих. Це чудовий день, найпрекрасніший день у цьому році. Вже вдома я поставила квітка у воду. Дочекавшись маму і тата з роботи, я показала їм пролісок і поділилася радістю від зустрічі з маленькою дівчинкою.
Вранці я прокинулася від промінчиків ніжного сонця, потягнувшись, я підбігла до вікна, відмінна погода, як добре, що сьогодні вихідний. Поснідавши, я швидко вибігла на вулицю, там грали мої друзі. Я покликала їх, щоб показати пролісок на клумбі. Ми підійшли, і я з подивом побачила, що їх стало більше. Лише за ніч з-під снігу вилізло ще п'ять чудових пролісків. Весна прийшла в наше місто, і я знала, що з кожним днем наш навколишній світ буде все прекрасніше. Адже це чудесница весна.
|
