Наближався кінець тижня, і ми вже будували плани на вихідні. Тут пролунав телефонний дзвінок. Це були наші друзі і села. Вони повідомили нам, що після минулих дощів, в лісі багато грибів. Почувши цю новину, ми вже точно знали, де проведемо вихідні.
Виїхати ми вирішили у п'ятницю ввечері. Так і зробили. Вже близько дев'ятої вечора тато зупинив машину біля нашого сільського будиночка. Ми вийшли і трохи сп'яніли від свіжого, чистого повітря. Нашвидкуруч повечерявши, лягли спати, щоб почати ранок повними сил.
У суботу всі ми прокинулися дуже рано, поснідали, взяли лукошки і ножі і відправилися в ліс. По дорозі я озброївся ще й палицею, якою розгрібав листя. Нам навіть не довелося заглиблюватися у гущавину. На околиці лісу ми натрапили на широку галявину, всіяну маслюками. Ми, не змовляючись, почали з різних сторін швидко збирати гриби. Все це відбувалося в повній тиші. Нам зовсім не хотілося привертати уваги інших грибників.
Наші лукошки швидко наповнювалися. На наступній галявині, складати гриби було вже не під що. Тоді ми зняли куртки, зв'язали рукава, і почали в них збирати гриби. До нас почали наближатися голосу і тріск гілок. Наші ножі заробили ще швидше, так що до появи на галявині незнайомих грибників, всі великі маслюки були вже зібрані.
Додому ми повернулися задоволені й щасливі. Грибне полювання вдалася! Мама нажарила нам картоплі з грибами, а решта замаринувала. Всю зиму, дістаючи чергову баночку маслюків, ми згадували той грибний похід і мріяли, як наступного разу наберемо ще більше грибів.
|
