Не секрет, що сучасне покоління мало читає вірші. Раніше, люди більше цікавилися поетами, віршами, їх творчістю. Минув час, і школярі сидять в інтернеті, переписуються в соцмережах, і мало цікавляться віршами. Правда, залишилися ще любителі віршів. Пишуть любовні вірші дівчатам, привітання на свята.
Але, поезія, як-то видихалася. Немає великих, великих і яскравих творів. Невже на російській землі перевелися великі поети? Не буде нового Єсеніна, Пушкіна, Тютчева?
Хотілося б вірити, що руська земля явить нам ще не одного великого поета, який стане в один ряд з кращими представниками російської поезії. Поезія привертає до себе увагу тим, що в коротких віршах, можна висловити все те, що зібралося на душі. Висловити любов до світу і оточення, в красивих словах і виразах. Проза на таке не здатна.
Не дивно, що поезія жива протягом тисячоліть.
Ще древні греки та римляни вправлялися в стихотворчестве. Виходило це у них добре. Згадати, хоча б Гомера або Овідія.
Вірші не повинні подобатися всім. Не всі люди розуміють і цінують. Багато, вважають вірші чимось зайвим і непотрібним. Насправді такі люди просто не розуміють всієї краси і краси поетичного слова. Але ті, хто розуміють, просто щасливі. Їм дуже пощастило, що вони можуть зрозуміти і оцінити красу найбільш красивих віршів.
У найрадісніші і в найважчі моменти свого життя, людина складав вірші. Напевно, це закладено в його природі – складати вірші. Адже, вірші, як і пісня, допомагають людині долати життєві труднощі. Не падати перед невдачами.
Впевнено дивитися в майбутнє. Долати всі життєві перешкоди. Поезія – це голос людини. Голос, який нічим не заглушити. Навіть дуже далекий від світу прекрасного і поезії людина, хоч раз в житті складав вірші. Нехай трохи. Нехай всього один раз. Але складав.
Нарівні з чоловіками, дуже гарні вірші складають жінки. Тут хочеться згадати Ганну Ахматову з її чудовими віршами. Без перебільшення, її вірші краще багатьох написаних поетами-чоловіками. Ахматова дуже тонко відчувала навколишній її світ, і дуже вдало висловлювала у своїх віршах. У цьому легко переконатися, якщо прочитати деякі з її віршів.
Ні, поезія не померла. Вона ще проявить себе в нових поетів і творах. З'являться ще світу видатні поети. Хочеться в це щиро вірити. Інакше, людина перестане бути людиною, а цього дуже не хотілося б. Поезія жива, і буде жити вічно.
|
