На вихідні ми вирішили відправитися в ліс. Сільські знайомі зателефонували, і сказали, що в лісі з'явилися маслюки. Був кінець вересня, і гриби після теплого дощу росли майже скрізь.
Дочекавшись вихідних, ми сіли в машину і поїхали в село. Якщо хтось хоче побачити, як люди жили сто чи двісті років тому, то село найкраще для цього місце.
Якщо вийти в поле і подивитися навколо, то дуже легко можна уявити собі, що зараз немає ні комп'ютерів, ні мобільних телефонів. Природа залишилася колишньою. Такий же луг, такий же ліс.
Добряче виспавшись, рано вранці ми вирушили в ліс. Всі були з кошиками і озброїлися палицями, щоб краще було розгрібати опала місцями листя. Нам дуже пощастило, і недалеко від узлісся знайшли цілу галявину маслюків. Ми, мовчки їх збирали, намагаючись не шуміти. Раптом, хтось із грибників почує і прийде збирати наші маслюки. Вони, звичайно, були не наші, а ми вже думали, що наші.
Грибів було багато. Кошика швидко наповнилися. Але потім, хтось із хлопців знайшов ще оду галявину. Збирати було не в що, але залишати гриби було дуже шкода. Довелося знімати куртки, зав'язувати мотузками рукава, і збирати гриби в куртки. Це був справжній екстрим!
Потім ми почули вдалині людські голоси і тріск ломаемых під ногами гілок. Хтось йшов у нашому напрямку. Роблячи один одному знаки, ми почали ще швидше збирати гриби. Встигли! Коли поміж дерев з'явилися незнайомі нам грибники, на галявині майже не залишилося великих маслюків. Тільки найдрібніші. Всі інші перекочували в наші кошика і куртки.
Задоволені й щасливі ми йшли по лісі і розмовляли про те, як нам пощастило. Це була справжня удача. По боках намагалися не дивитися. Боялись побачити ще одну галявину. Якщо б таке сталося, то довелося б знімати штани або залишати гриби комусь іншому. Залишати було шкода, а знімати штани холодно. Все-таки кінець вересня, та й дрібний дощик почав моросити. Це була відмінна грибне полювання. Грибів набрали дуже багато.
Вистачить, і посмажити з картоплею, і на зиму насолити. Маслюки дуже смачні і корисні. Вони красиві і їх дуже цікаво збирати. Зовні вони навіть трохи нагадують білі гриби, але не такі великі.
Повернувшись з лісу, ми трохи відпочили, і з двома кошиками, повними грибів поїхали назад у місто. Всі були задоволені і щасливі. День вдався на славу.
Залишилося тільки перебрати маслюки, відварити і замовити в банки. Взимку за святковим столом буде відмінна закуска і спогади про вдале грибному поході. Таке буває не щодня.
