Твір по повісті Б. Василева «А зорі тут тихі» Вслухайтеся в слово «Війна». Вдумайтеся в нього. І відразу перед очима з'являться палаючі будинки, убиті і поранені солдати, жіночі та дитячі сльози. Але ще більше тут героїзму, подвигу, рішучість та нестримне бажання перемогти ворогів, прогнати їх з рідної землі. Письменник Борис Васильєв, створюючи свій твір, мав на увазі саме такий, героїчний образ російської людини. Його повість - це пам'ятник російській героїзму в роки Великої Вітчизняної війни. Головним джерелом натхнення Васильєва виступає тут його пам'ять і власні спогади. Це твір не тільки про сміливість і мужність російських жінок, але і великій праці, який треба прикласти на шляху до мети, якщо мета гідна цього. Зображуючи російських дівчат, з їх слабкостями і яскравою індивідуальністю, автор підкреслює одне — наявність у кожній з них тієї сили, яка допомагає їм боротися з фашистами і йти до самого кінця в цій боротьбі, не відступаючи. Відразу згадується російське прислів'я про жінку, про її героїчної суті: «Коня на скаку зупинить, в палаючу хату ввійде». Це про них, про цих тендітних з першого погляду дівчат, здатних на подвиг. Не дивно, що слабкі жінки, берегині домашнього вогнища, у воєнні роки взяли в свої ніжні руки автомати і пішли битися з нацистами нарівні з чоловіками. Їх подвиг змушує замислитись нас, нинішнє покоління живуть, над істинними цінностями людського життя. Повість «А зорі тут тихі» як би запитує кожного з нас: «А ти зміг би так?», залишаючи після прочитання осад із світлою і тихого смутку.
1 2 3 4 5 Категорія: 11-й клас \| Додано: 11.04.2020
Переглядів: 257 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0