Свій перший день у школі я пам'ятаю, як зараз. Першого вересня всі крокують на майданчик біля навчального закладу, грає музика, всі тримають в руках квіти і на душі незрозуміле хвилювання. Ти вперше вирушаєш у далеку подорож - до знань. Мою першу вчительку звали Наталя Петрівна, вона прекрасна людина. Завжди дбала про нас як про власних діточок, була гарною, розуміє і допомагала нам стати розумними.
Незабаром пролетіли 4 роки, і я думав, що став дорослим, адже перейшов у 5 клас. Доля мені і моєму класу дала прекрасного класного керівника - Марію Петрівну. У школі вона нам замінює батьків, за що ми її дуже любимо. Вона співчутлива, весела і цікава. Всіма своїми силами намагається підготувати нас до тих перешкод, які можуть виникнути у дорослому житті. Інші вчителі також гарні, але ми ще всі такі діти, у нас в голові тільки хуліганство і веселощі.
Зараз я розумію скільки всього цікавого я дізнався і навчився. Я знайшов багато друзів, з якими проводжу час не тільки в стінах школи, а й на канікулах. Більшість не розуміє цінність шкільних років, вони хочуть кинути все, жити самостійно, без уроків і проблем. Мої батьки завжди над цим сміються і кажуть мені, що це період, коли немає ніяких неприємностей, а в дорослому житті дуже важко.
Кожна школа має свій характер і душу, а головні герої - це учні та вчителі. Однак кожен про неї пам'ятає по-своєму, одні думають тільки за дискотеки і вечірки, а інші про естафетах, конкурсах, уроках. Головне, що об'єднує цю пам'ять дружба, ось що краще я отримав від неї. Я сподіваюся, в майбутньому ми будемо з товаришами разом йти по життєвому шляху, допомагаючи один одному долати перешкоди.
Важливі і вчителі, які допомагають нам стати людьми з великої літери і знайти свій шлях. На уроках ми розвиваємо пам'ять і увагу, вчимося розрізняти добро і зло, прищеплюємо любов до Батьківщини і моральні цінності. Ми стаємо особистостями з мізками, які мають поняття співчуття і своїх обов'язків перед іншими. Вчителі підштовхують до великих звершень, за що я їм дуже вдячний.
Звичайно ж я, як і всі хлопці, більше люблю фізкультуру. Ми бігаємо, стрибаємо, приймаємо участь в естафетах, ганяємо м'яч у футбол, волейбол чи баскетбол. Також у нас цікаво проходять свята, такі як 8 березня, Новий рік, 9 травня, тощо. Ми вчимо пісні, танці, виступаємо на сцені, беремо участь у конкурсах. Все це так цікаво і захоплююче.
Після школи я неодмінно буду згадувати ці роки, адже вони світлі і прекрасні. Напевно, саме тоді я і усвідомлюю всю користь від неї.
|
