Гімн піднесеної любові (По повісті А. В. Купріна "Олеся")
Творчість А. В. Купріна, на мою думку, - це оспівування бездоганною, цнотливою, безкорисливої любові.
У повісті "Олеся" розповідається про глибокому почутті, яке, поза всяким сумнівом, повинна бути в житті кожної людини. Я маю на увазі любов Олесі та Івана Тимофійовича, двох абсолютно різних людей. Олеся - незіпсута, незвична і незалежна, володіє ясним розумом і в той же час – якимось дитячим забобонами, але не позбавлена того лукавого кокетства, яким наділені всі красиві жінки. Іван Тимофійович - безхарактерний добряк.Вони належать до протилежних соціальним прошаркам: він – освічений письменник, інтелігент, який прибув в Поліссі поспостерігати за тутешніми звичаями, вона - неосвічена, яка виросла в лісі дівчина.
Їх любов народилася всупереч настільки разючих відмінностей. Правда, любили вони по-різному: Івана Тимофійовича вразила краса ніжною і наївної дівчини, а Олеся, прекрасно усвідомлюючи всі недоліки обранця і знаючи, що їх відносини свідомо приречені, любила всією душею. Її почуття не можуть не захоплювати. Заради коханого Олеся готова була на будь-які жертви. Заради Івана Тимофійовича вона прийшла в храм, хоч і здогадувалася, який драмою може обернутися для неї цей крок.
Закоханість Порошина не була зразком чистоти і благородства. Він прекрасно розумів, яке нещастя може трапитися, коли дівчина увійде в церкву, але не зробив нічого, щоб зупинити Олесю. Благородний порив наздогнати й повернути улюблену лише на мить зародився душі Івана Тимофійовича, але тут же був пригнічений. Він, хоч і думав, що любить Олесю, боявся цього почуття. Ця ж боязнь завадила йому одружитися на дівчині. Порошину складно було навіть уявити Олесю, одягнену в міське плаття, розмовляти з дружинами його товаришів по службі.Для нього лісова відьма могла існувати тільки в обрамленні прадавнього лісу.
Любовна драма Олесі та Івана Тимофійовича — це трагедія героїв, спробували звільнитися від умовностей своєї звичної середовища. Олеся - чиста і відкрита дівчинка з багатим внутрішнім світом, була винна лише в тому, що залишилася не зрозумілою черствими, обмеженими людьми, які прагнуть знищити будь-якого, хто на них не схожий. Тому Олесі і довелося бігти з рідного лісу.
Неможливо не відзначити високий рівень літературної майстерності А. Купріна. Відкриваються перед читачами неповторні пейзажі, портрети героїв, їх характери і внутрішній світ не можуть не вражати. Повість "Олеся" — це гімн разюче гарному, первозданному почуттю, олицетворяющему все найкраще і найдорожче, що може трапитися в житті кожної людини.
|
Категорія: 11-й клас | Додано: 10.11.2016
|
Переглядів: 521
| Рейтинг: 0.0/0 |
|