Твір «Я патріот своєї країни» — це одне з улюблених завдань російських учнів. Діти з задоволенням філософствують на задану тему, розповідаючи про свою любов до Батьківщини. А вчитель реалізує відразу дві мети: та освітню (розвиваючи письмову мову дітей) і виховну (формуючи патріотизм). Увазі читача пропонується твір: «Я патріот», написане учнем 11 класу.
Сьогодні модно говорити про патріотизм. Про нього пишуть у газетах, розповідають нам, школярам. І багато моїх однолітків вважають себе справжніми патріотами Росії. Але що таке патріотизм? Чи замислюються вони про істинному розумінні цього слова?
Я задумався і згадав російську літературу. У ній багато прикладів справжнього патріотизму, коли герої творів, не шкодуючи життя, боронили свою Батьківщину від ворога, кидалися на амбразуру, йшли в атаку, знаючи, що йдуть на вірну смерть...
Мільйони людей загинули у війнах, щоб Росія могла спокійно жити і розквітати.
Але я думаю, що не тільки в боях проявляється патріотизм. Звичайно, якщо трапиться біда і нападе ворог, кожен з нас повинен взяти в руки зброю і захищати свою рідну землю. Але ж наші мами і тата, бабусі і дідусі жили без війни... Ми ростемо в мирний час і я сподіваюся, що так воно і буде. Але як же тоді патріотизм? У чому ми можемо її виявити?
А ось це – цікаве питання. Багато не знають, як на нього відповісти. Я вважаю, що бути патріотом – це любити свою батьківщину. А що таке любити? Ось, нас люблять наші мами, і в чому це виражається? У тому, що вони про нас дбають. Роблять все, щоб нам добре жилося.
Ось так і любов до Батьківщини. Тільки та людина має право сказати: «Я патріот своєї країни», — який піклується про неї по-справжньому.
У чому ж виражається ця турбота? Ось, наприклад, ми, учні, що можемо зробити? Дуже багато! Країна забезпечила нам безкоштовну освіту. На нас витрачаються мільярди. Ми повинні про це пам'ятати і добре вчитися, щоб ці гроші не пропали марно. Той, хто несерйозно ставиться до навчання, не може, на мою думку, вважатися патріотом.
А що ж ще? Патріоти не кидають повз урни папірці, не смітять у дворах та під'їздах. Адже це їх рідний дім, і вони піклуються про нього! Справжні патріоти організовують суботники і наводять лад у парках, скверах та інших громадських місцях. Такі люди люблять свою країну.
Зовсім скоро ми закінчимо школу. Хтось піде вчитися далі, а хтось працювати. Розпочнеться доросле життя, і ми зможемо робити набагато більше для Росії.
Я, наприклад, хочу стати чиновником, щоб правильно керувати своїм містом. Зараз багато чиновники беруть хабарі і погано виконують свою роботу. Не думають про людей, а думають тільки про гроші. Вони – не патріоти, хоч і люблять хвалитися своїм патріотизмом. Але нести в руках прапор може кожен, а от приносити користь країні – ні. Я буду намагатися працювати добре, тому що я – патріот!
І так повинно бути в будь-якій професії. Кожна людина повинна трудитися на своєму місці. Якщо ти лікар – дбай про своїх пацієнтів, як про рідних. Якщо учитель – люби дітей і виховуй гідне покоління. Якщо поліцейський – лови злочинців і не покривай злодіїв. Якщо двірник – прибирай якісно. І так далі... Є таке дитяче вірш «Всі професії важливі, всі професії потрібні». Це вірне твердження. І якщо людина не тільки професіонал у своїй справі, але ще й патріот, він принесе подвійну користь.
Взагалі, я вважаю, що патріотизм – це дуже важливо. Від нього залежить щастя цілої країни. Як не буває щастя в сім'ї без любові, так не буде його без патріотизму в державі. Росія – це одна велика родина, де живуть діти, батьки, старі... Всі вони хочуть щастя і благополуччя. І якщо більшість будуть патріотами, то це обов'язково станеться. Росія – величезна країна! Ми народилися в ній, тому вона любить нас. І ми повинні відповідати їй взаємністю. Ось що таке, на мою думку, справжній патріотизм!
|