Твір–роздум на тему «Яким не варто бути», 11-й клас
Як себе вести в тій, чи іншій ситуації, і, взагалі, вести себе в суспільстві, кожен, природно, вирішує сам для себе. Але, звичайно ж, існують загальноприйняті норми поведінки, і, звичайно ж, з ними треба рахуватися. Але і тут, далеко не всі згодні з подібними нормами.
Все частіше, як себе вести в суспільстві, і як себе поставити, замислюються старшокласники. Природно, «черпаючи приклади» дорослих. В першу чергу – батьків.
Про батьків необхідно сказати кілька слів окремо. Коли вони бачать, що їхні діти вже далеко не грудного віку, і навіть, не дитсадівського, вони повинні чітко для себе з'ясувати, що дитяче сприйняття – це, свого роду, «бездонна губка». Воно вбирає буквально все. І ось тут необхідно постаратися, щоб «усе було, як можна частіше, позитивним. Адже, це той «багаж» поведінки, який діти понесуть з собою в життя.
Навіть, проста банальна сварка з сусідами може викликати досить глибокі враження у підлітка, які він може пронести з собою все життя. Ситуацій може бути багато. Сусід припаркував машину на батьковому місці, загородив мотлохом вхід в сарай, або того гірше, щось поцупив звідти. Життя, як кажуть, непередбачувана. Виникають сварки, бійки, і, навіть, заяви в суд. Колись, дружні сусіди можуть стати ворогами.
Але, у батьків на багато простіше запитати, як правильно вчинити. На багато складніше, коли є наочний приклад чужих людей.
Наприклад, старшокласники, повертаючись зі школи, бачать людину, яка, м'яко кажучи, перебрав у вживанні спиртного. Він, бідолаха, не те, що «на двох», а «на чотирьох» вже не тримається. На жаль, більшість школярів вважає такий вчинок – ознака «дорослості».
Пройдуть роки, і вони зрозуміють, що це не дорослішання, а просто банальна відсутність почуття міри!
Інша, досить поширена ситуація. Водій маршрутки не бажає везти жінку, яка надає пільгове посвідчення. Ще б! Адже, якщо він посадить її, то для того, хто заплатить реальні гроші за проїзд, вже не залишиться місця.
Школярі, які бачать цю справедливу картину, намагаються довести водієві, що той не правий, на що той відповідає, що це не їх справа, малі ще, і, якщо будуть багато обурюватися, то й зовсім, пішки підуть.
Подібних прикладів можна навести ще десятки тисяч, якщо не мільйонів. Яким же, все-таки, не варто бути?
Не варто бути тим, від якого, у буквальному сенсі, відвернеться суспільство. Тим, при згадці імені якого, люди почнуть обурюватися і плюватися, в буквальному сенсі. Тим, від якого навіть, відвернуться рідні та близькі.
Як відомо, репутація втрачається дуже просто, і вкрай важко заробляється. Так, для чого її тоді, втрачати?
|
