Як відомо, що кожна людина має право на власну думку. Це поширюється і на ту частину, яка його думка про оточуючих. Кого-то він може вважати вірними друзями, знайомими, кого-то, так собі, випадковими зустрічними «за життя», а когось і зовсім, недругами. Але, на жаль, мало хто сприймає той факт, що самого школяра бачать оточуючі. Адже, у людини всього одна пара очей, а в оточуючих – тисячі. Для кого-то сам старшокласник може бути добрим і відданим другом, для когось- приятелем. А хто його взагалі бачити не бажає. Так, люди зустрічаються різні. Але, поза всяким сумнівом, батьки свою дитину бачать самим кращим і самим щасливим. Навіть, якщо він іноді буває не правий, навіть якщо він робить помилки або, того гірше – злочин, батьки завжди і за будь-яких обставин будуть на його боці. Яким же потрібно бути, щоб люди говорили про тебе тільки хороше, ставили в приклад, і у тебе був високий і непорушний авторитет? Тут, як не дивно, все дуже просто. Потрібно завжди робити людям добро, чи хоча б намагатися це робити. Людина, який ввічливий, добрий, чуйний, завжди буде у людей у пошані. Але, на жаль, є й такі люди, які постійно використовують інших для того, щоб отримати щось натомість. Це справжнісінькі прагматисты. З одного боку, вони не порушують соціальних норм і заборон, але з іншого, їх поведінка може викликати величезну бурю обурення. Наведемо не великий приклад. Старенька в громадському транспорті просить старшокласника поступитися місцем, посилаючись на те, що її дуже болять ноги. А старшокласник відповідає, що він не збирається цього робити, так як він заплатив за проїзд, і стояти не збирається, а у неї і так проїзд безкоштовний. З одного боку, звичайно, хлопець прав. Він оплатив проїзд. Але, з іншого, він порушує морально-етичні норми в суспільстві, чим викликає обурення. Інший приклад. Чоловікові на вулиці стало погано, можливо, «прихопило серце. Він просить проходить поряд, старшокласницю, дати мобільний, щоб викликати швидку. Або, хай сама викличе. Дівчина ж, у відповідь каже, що їй батьки суворо заборонили розмовляти з незнайомими чоловіками, і нікуди вона дзвонити не буде. А якщо він буде наполягати, то вона викличе поліцію і напише заяву про домаганні. Звичайно, дівчинка вшановує наставляння батьків, але, з іншого боку, вона відмовляється допомогти людині, який потрапив у небезпечну ситуацію. Які ж можна зробити висновки з усього цього? Потрібно вести себе так, і робити такі вчинки, щоб тобі не було соромно за себе, а твоїм батькам – за тебе. І починати робити це потрібно саме зі шкільної лави.
1 2 3 4 5 Категорія: 11-й клас \| Додано: 07.04.2017
Переглядів: 588 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0