А. П. Чехів вважав: «Байдужість – це параліч душі, передчасна смерть». З цим твердженням згодні багато письменники, філософи. У тексті Владислава Фелициановича Ходасевича, російського поета, критика, мемуариста, піднімається проблема прояви небайдужого ставлення. Автор розкриває дану проблему, розповідаючи про Гавриїлі Романовича Державіна. В. Ф. Ходасевич зазначає, що Державін любив звичайних, маленьких людей. Автор звертає увагу на те, що Р. Державін давав гроші жебракам, допомагав їм, стежив за здоров'ям селян. «Бідним чоловікам купував він корів, коней, давав хліба, ставив нові хати». В. Ф. Ходасевич розповідає про кохання Державіна до життя. Автор зазначає, що герой тексту хотів хорошу життя людям. «Хотів «влаштувати її до блага» - особистого і суспільного, заради чого і працював не покладаючи рук». Позиція автора така: необхідно проявляти небайдуже ставлення і добро до людей. Я згодна з думкою автора і вважаю, що не можна залишатися байдужим до людей, тому що байдужість призводить до морального падіння особистості. Доведу цю думку, звернувшись до роману І. А. Гончарова «Обломов». Андрій Штольц єдиний кому були цікаві справи і проблеми В. І. Обломова. Герой роману допомагав із справами в селі Обломова і намагався розворушити його. Штольц не проявив байдуже ставлення до Обломову. Ще одним прикладом, що доводить мою думку, є роман Ф М Достоєвського «Злочин і покарання». Родіон Розкольників допоміг донести вмираючого Мармеладова додому. Герой роману, побачивши сім'ю Мармеладова, залишив їм свої останні гроші. Розкольників проявив небайдуже ставлення до сім'ї Мармеладова. Таким чином, необхідно проявляти небайдужість до людей.
1 2 3 4 5 Категорія: 11-й клас \| Додано: 12.01.2017
Переглядів: 530 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0