Твір на тему «Проблема совісті», 11-й клас
Проблема совісті існувала у всі часи. На жаль, не можна сказати, що совість є у кожної людини. Вона змушує нас чинити правильно і вигризає душу, якщо ми робимо зовсім навпаки. Вона є свого роду моральним запобіжником, який не дозволяє нам поступати погано: красти, вбивати і зраджувати. Совість допомагає зберегти те людяне, що в нас є.
Але у деяких людей цей запобіжник вийшов з ладу або вони навчилися з ним домовлятися, і тому дозволяють собі робити багато аморальних вчинків. Не маючи моральних орієнтирів, що вони піклуються лише про своє благополуччя, розвиваючи в собі егоїстичне начало.
У художній літературі є чимало прикладів, які показують дієвість такої якості, як совість. Звернемося до роману М. А. Булгакова «Майстер і Маргарита», у якому можна побачити муки совісті римського прокуратора Понтія Пилата, коли за його вироком на страту був відправлений філософ Ієшуа. Усвідомивши всю глибину своєї помилки, прокуратора мучать душевні муки, але він вже не може виправити того, що сталося. Совість залишила настільки глибокі рани на душі, що, навіть засинаючи, він бачить Ієшуа, гуляє і розмовляє з ним.
У романі Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара» головний герой вчинив тяжкий вчинок – позбавив життя людини. Герою здавалося, що його долає страх, але це була совість – перший крок на шляху до розкаяння. Автор показує, що у Раскольникова не мертва душа, що її ще можна врятувати, що він ще не втрачений для суспільства.
Я вважаю, що совість здобувається за народженням. Батьки можуть лише пояснити дитині, що добре і що погано, але не можуть змусити відчувати себе соромно за вчинення будь-якого поганого вчинку.
Очевидно, що совість притаманна далеко не всім, але іноді трапляється так, що вона прокидається у самого черствого і егоїстичного людини. Для того щоб совість ніколи не затихла в глибині душі, потрібно постійно розвивати в собі такі якості, як співчуття.
|
