Сьогодні важко уявити, що ще якихось приблизно 70-75 років тому, небо не було таким мирним і прекрасним. Кружляли ворожі фашистські літаки скидали бомби... Люди гинули сотнями й тисячами, під цими бомбардуваннями. Цілі села, спалювали живцем. Одна тільки, Хатинь у Білорусії, чого вартий. А скільки було таких «Хатыней». Цей факт, без всякого перебільшення, страшний і жахливий. Не було, мабуть, жодної родини, в колишньому Радянському Союзі, яку б не зачепила страшна смуга війни. У кого-то загинув дід, батько, брат, родич, племінник і т. д. Дуже дорогою ціною дістався тоді світ і спокійне небо над головами не тільки радянських людей, а й людей усієї Європи. Без сумніву, у переважної більшості сучасних школярів, ставлення до війни вкрай негативне. Ніхто не хоче вмирати, ніхто не хоче один одного вбивати. Адже, якщо розібратися, то сила людині потрібна не для того, щоб воювати і вбивати інших, а для мирних цілей. Скільки ще всього треба зробити, відкрити, з'ясувати, довести і т. д. Але, на жаль, є й «інші» школярі. На превеликий щастя, їх переважна меншість. Але те, що вони підтримують і до чого прагнуть, змушує серйозно задуматися і насторожитися. Ситуація , як страшна, так і жахливо парадоксальна. У чому полягає парадокс? Виходить, що внуки і правнуки тих, хто не пошкодував свого життя в юному тоді, віком, за те, щоб фашизм і нацизм назавжди «провалилися в безодню», сліпо поклоняються і пропагують ідеї Гітлера і Муссоліні. Мало того, вони доводять ідейну правоту цих утопічних тверджень. Ще більший парадокс полягає в тому, що більш за все, ці явища поширені в Росії і на Україні, саме на тих територіях, які зазнали найбільших втрат від Великої Вітчизняної війни. І, якщо в Росії ці явища дуже жорстко присікаються, аж до довічного ув'язнення, то на Україні ситуація просто «вартова»! Підтримка ідей неонацизму і неофашизму йде мало не на державному рівні! Візьмемо українську партію «Свобода». Вона, не соромлячись, пропагує теорія фашизму, вважаючи, що саме це врятує економічну ситуацію в країні. Але сама гнітюча ситуація, в цьому плані, складається на Заході України. Там, де під час Другої Світової війни, діяли військові злочинні угруповання ОУН і УПА. По суті, це були зрадники і вороги радянського народу, які з перших же днів війни, перейшли на бік ворога, уклали союз і дали присягу Гітлеру і фінансувалися Вермахтом. Це науково доведений факт і є всі підтверджуючі документи. Але, що ж відбувається в школах на Заході України? А відбувається справжній абсурд!На уроках історії, дітям розповідають про те, які «герої» були «Оунівці » і «УПАшники» ( по суті – злочинці і бандити), як вони самовіддано боролися проти радянських окупантів (не гітлерівських!), і як «героїчно загинули в боротьбі з ними. Всі розсудливі люди сміються над такими твердженнями. Таких «вчителів» потрібно позбавляти дипломів і піддавати тривалого тюремного ув'язнення! Але, на щастя, такий «історичний абсурд» викладають не всі, а переважна більшість дорослих і школярів впевнене, що війна – це страшно, і допустити її не можна ні в якому разі!
1 2 3 4 5 Категорія: 11-й клас \| Додано: 06.03.2017
Переглядів: 481 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0