На мій погляд, вірність слову входить в список тих якостей, якими повинен неодмінно мати кожна людина. Часом зробити це непросто, але труднощі не повинні зупиняти порядного громадянина своєї країни. Вчитися відповідати за слова і вчинки слід з дитинства, щоб даремно не кидатися словами, і не стати безпринципною особистістю. Тут особлива місія покладена на батьків. Тільки відповідальні тата й мами зможуть навчити цього своїх дітей особистим прикладом, переконанням, адекватними доводами, а не ультиматумами і наказами.
Перш ніж висловити свою думку, звинувачення, відгук або будь-яку іншу фразу, важливо подумати над змістом слів, їх потребою та наслідками. Якщо ж висловлено пропозицію, обіцянку дано, то відмовлятися від них надалі не можна. Коли є сумніви у своїй правоті або в можливості стримати слово, краще взагалі мовчати. Адже оточуючі будуть розраховувати на вас, сподіватися, вірити, а ви просто відмовитеся від обіцянки в найнесподіваніший момент. Так не можна робити. Необхідно відчувати відповідальність перед собою і перед суспільством.
Людина, завжди тримає своє слово, користується повагою, розташуванням і авторитетом серед свого оточення – близьких, колег, приятелів. Він зможе допомогти іншим людям, не посилаючись на невідповідні обставини та інші проблеми, не стане зрадником, не кине в складній ситуації. Його моральні принципи і переконання викликають повагу. З такими людьми приємно спілкуватися і добре дружити.
Я намагаюся тримати дане мною слово. На жаль, це виходить у мене не завжди. Але я прагну до цього, працюю над собою. Я відстоюю свої думки, аргументуючи думку, навіть якщо багато хто не підтримують мене. Адже страх відкритих висловлювань теж можна вважати до певної міри зрадою, нехай і в думках. Сподіваюся, мені вдасться виробити в собі цю потрібну якість.
Хочеться вірити, що не тільки я думаю подібним чином, і оточуючі теж розуміють значимість вірності, а подібні цінності будуть актуальні в будь-якому столітті. Без них недалеко і до анархії, регресу, кінця...
|
