Ну, ось і настав той момент, коли нам задали написати твір «чи Легко бути підлітком?» Так як ми якраз перебуваємо в цьому віці, розповісти можемо багато чого. Думаю, кожна робота буде схожа на маленьку сповідь.
Підліток – це людина, що перетворюється з дитини в дорослого. Легко проходить цей процес? Ні! Дуже і дуже важко! Настрій постійно змінюється, то хочеться сміятися, плакати; то скакати до стелі, то лягти, відвернутися до стіни і тихо померти. Так, так, думки про смерть часто відвідують підлітків. Я знаю це по собі і по своїм друзям.
Нам вічно здається, що нас ніхто не розуміє. Особливо батьки. Мама і тато, які ще вчора були найулюбленішими і дорогими людьми на світі, раптом перетворюються на ворогів. І ти грубишь їм, хамішь, огрызаешься. А в хвилини просвітлінь виниш себе за це і плачеш. Але гордість не дає просто піти і попросити вибачення, обійняти, поцілувати...
А ще хочеться все вирішувати і робити самим – не питаючись у дорослих. Але легко підлітку бути незалежним? Твір на цю тему можна писати вічно... Батьки, звичайно, переживають за нас і забороняють гуляти до 12 ночі, лазити на даху, самостійно вирішувати куди і з ким ходити. А нас це дратує, дратує. Хочеться зробити наперекір. І ми робимо, чим завдаємо рідним велику біль. А коли потрапляємо в неприємні ситуації з-за свого прагнення до незалежності, шукаємо у них допомоги. Тому що, так, ми вже не діти. Але ж ще і не дорослі, щоб вирішувати серйозні проблеми.
Такі ось вічні протиріччя. Таке вийшло у мене міні-твір на тему «чи легко бути підлітком». Сподіваюся, той, хто його прочитає, зможе нас хоч трошки зрозуміти. І простити наші дурні вчинки. Ми не погані... Ми просто незграбні й дивні – як той гидке каченя з казки. Але пройде трохи часу, і ми обов'язково перетворимося в прекрасних білих лебедів!
|
