Чи пробачить нас Земля (ТВІР НА ТЕМУ: ЧОРНОБИЛЬ В СЕРЦІ КОЖНОГО) У давні часи серед російських селян перебували такі філософи-самоучки, які мандрували по селах і заробляли собі на хліб прогнозами на майбутній урожай. А ще — ворожінням по Апокаліпсису. Робилося це так: книга розкривалася навмання, і на якій сторінці вона відкрилася, ті біблійні вірші зачитувалися і трактувалися. Тому не дивно, що в цих прогнозах були і «птахи з залізними дзьобами» (майбутні літаки і космічні ракети), і павутина, опутавшая весь світ (сучасний інтернет). Була в них і згубна велика зірка, що впала з неба. «При чому тут вона?» — запитаєте ви. А при тому, що «велика зірка, палаючи, як смолоскип», яка «впала на третю частину рік і на джерела вод» після того, як «третій Ангел затрубив», називається полин. В південноросійських говорах полин — це «чорнобильник», а в українській мові — «чорнобиль». Абсолютно дивний збіг з назвою українського містечка, в якому 26 квітня 1986 року о 1:23 за московським часом збулося чи не саме похмуре пророцтво Апокаліпсису. У той день і годину, коли сталася чорнобильська трагедія, почався інший відлік часу. Без перебільшення можна сказати, що людство вступило в нову епоху свого розвитку. І цей момент зафіксували годинник на стіні в залі управління Чорнобильським атомним реактором. Історія не тільки Росії, але і всього людства розділилася на два часу: «дочернобыльский» та «після-чорнобильський». Природно, як і у всякій іншій подібній ситуації, не могли не виникнути традиційні російські питання: як це сталося і хто ж був винен? Наприклад, академік A. M. Панченко так відповів на ці питання: «Винен не ядерний розпад, а духовний розпад великого народу на три «незалежні» нації. Містечковий націоналізм зажадав поставити на місце директора ЧАЕС Па-наса, той тут же прилаштував заступником Грицька з одного села, а Грицько взяв у завгоспи на тепле містечко кума Тараса... Після цього Чорнобильська атомна станція вже просто не могла не вибухнути». Академік А. М. Панченко — літературознавець. Він дав відповідь з позицій гуманітарія. А ось академік Легасов, фахівець в області ядерної фізики, відповів на питання зовсім по-іншому. Після огляду місця події і попередньої оцінки можливих наслідків аварії вчений покінчив життя самогубством. Висновок академіка Панченко начебто підтверджується повідомленнями преси про інший АЕС на Україні, де влада «розкрили» десяток управлінців, які працюють на відповідальних посадах за «липових» дипломів. Але мені здається, що нам не слід забувати і про вчинок академіка Легасова. Два погляди на одне явище чимось нагадують нам відомий спір між ліриком і фізиком, який був популярний в нашій літературі 20-30-ті роки XX століття. Тоді, в роки перших п'ятирічок, заклик до корінної перебудови світу викликав у нашій країні широкий ентузіазм. Цей бурхливий порив був результатом впровадження нової ідеології, вираженої в російській варіанті «Інтернаціоналу» наступними словами: Весь світ насилля ми зруйнуємо До основанья, а затем Ми наш, ми новий світ побудуємо: Хто був ніким, той стане всім. Починаєш розуміти, що невипадково саме «Інтернаціонал» багато років після революції 1917 року був державним гімном нашої країни. Ті, кого ми називаємо ліриками, говорили, що не варто поспішати; у кожній справі потрібно бути обачним. У тих, хто дотримувався цієї точки зору, як мені здається, ще були присутні уявлення про можливі трагічні наслідки глобальної технократії — про душі, про відповідальність перед собою, природою і майбутніми поколіннями. Фізики відстоювали зовсім іншу позицію. Вони геть відкидали всякі гуманістичні застереження, вважаючи їх звичайним словоблуддям. Так з підкорення рідної природи починалося глобальне перевлаштування світу. Поставивши традиційний російський питання: «Хто винен?», ми повинні задатися не менш традиційним російським питанням: «Що робити?» Відповідаючи на нього, необхідно розуміти, що прогрес зупинити неможливо. Як неможливо заради відродження природи повернутися до способу життя наших предків. Однак йдучи по шляху наукового прогресу, скрізь і завжди потрібно пам'ятати про його можливі наслідки і для людини, і для природи. Перефразовуючи лікарів, можна сказати: краще попереджати катастрофи, ніж потім ліквідовувати їх наслідки.
1 2 3 4 5 Категорія: ?-й клас \| Додано: 07.10.2017
Переглядів: 642 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0