Я розповім про те, що сталося зі мною минулого літа. Я разом з татом і мамою частенько відпочиваю у дідуся з бабусею в селі. У них чудовий і затишний будиночок біля самої річки і величезний сад. Але найбільше мене приваблює та сама, що несе в дали води спритна річка. Вона глибока і в ній багато риби. Тому я разом з сільськими друзями рибалимо на її берегах ледь не цілодобово. Вудки ми робимо самі з верболозу, при цьому знаходимо час і для різноманітних розваг. Це сталося спокійним липневим ввечері. Навколо було тихо, наближався захід сонця. Починали докучати цілі рої комарів. Ми з товаришем примостилися на лавочці біля річки і розмовляли на різні теми. Пам'ятаю, що розмова була дуже цікавою, тому я автоматично нашарил позаду себе круглий камінчик і на отмах запустив його у воду. Пролунав гострий, гучний плескіт, розірвав поетичний настрій. Стало помітно, що в місці падіння каменю виходять повітряні бульбашки... Ми з другом здивувалися і стали спостерігати що буде далі. Раптом на поверхню сплив темний об'єкт став плисти проти течії. Ми тут же встали на ноги і кинулися за ним навздогін. Пройшло трохи часу і "щось" стало спритно і швидко наближатися до берега. Довелося зупинитися, предмет зробив те ж. Почало вже добре вечоріти, тому в напівтемряві не можливо було розглянути дивовижна, незнайома тварина. Ми побоювалися йти далі з невідомої причини. Чи То через те, що боялися злякати водоплавного звірка, то трясли його самого. Ситуація стала напруженою і натягнутою. Тут місяць осяяла все навколо. Стало так ясно, що можна було збирати голки. Ми чітко побачили вусату і волохату фізіономію. Вона належала бобру. До цього випадку звірка я бачив тільки в книжках і не мріяв зіткнутися з ним у природі. Тому зрадів такої вдалої зустрічі і затамував подих, щоб не злякати зубасте творіння природи. Але, покрасовавшись трохи перед нами, бобер швидко пішов під воду за допомогою великого, широкого хвоста. Його й слід прохолов. Ми почали відвідувати з товаришем це місце зустрічі і кидали у воду всякі смакоту, але тварина більше не з'являлося. Видно у нього були зовсім інші справи, так і корми навколо вистачало. Було шкода, що в той момент не було поруч фотоапарата. Спостерігати за дикою звіриною дуже цікаво, тому буду прагнути до таких зустрічей.
1 2 3 4 5 Категорія: ?-й клас \| Додано: 22.05.2019
Переглядів: 449 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0