Я дуже сильно хочу стати дорослою. Мені здається, що коли ти дорослий у тебе набагато менше проблем. Тобі не треба нікого слухатися, ходить в школу, робити уроки. Ходиш на роботу, де ти вже все вмієш і заробляєш гроші. Не можу зрозуміти, чому всі дорослі хочуть знову стати маленькими, а нам завжди кажуть: «не поспішайте дорослішати».
З кожним роком свого життя я стаю все доросліше і дорослішим. Цей аспект життя незворотній. Але є ще моменти, за допомогою яких можна стати ще дорослішими. Потрібно робити те, що роблять дорослі - бути самостійним. Ось я, наприклад, сама почала прокидатися, одягатися і робити зачіску. І коли мама приходить мене будити, а я вже готова, вона завжди каже: «Ось яка ти у мене вже доросла». Так приємно це чути. Ще я завжди допомагаю мамі по господарству. Забираю в квартирі, виношу сміття, ходжу в магазин. Вона не завжди мені це дозволяла, говорила, що я ще маленька, але я її переконала в зворотному. Я вже довше гуляю з друзями. Можу трохи затриматися після школи.
І найважливіша річ, яку я зрозуміла. Бути дорослим не означає бути високим і сильним. Наш вік виміряється нашими вчинками. Багато дівчаток в школі думають, нафарбувала губи, взула підбори та вона вже доросла. Ні, набагато дорослішим та дівчинка, яка заплела з ранку косичку і встигла ще мамі перед школою щось допомогти, а не витратила цей час на себе. Я вже давно вважаю себе дорослішими свого віку. І нехай я низенького зросту і маю дитячі риси обличчя, мої вчинки говорять за мене. Так, дорослим бути важко, але мені дуже подобається. Хочу швидше стати зовсім дорослою, тоді у мене буде ще більше можливостей на добрі справи.
|
