Коли книга довго живе? Хіба не тоді, коли її читають і перечитують? Або коли вона тихо і незаймано стоїть на поличці? Неможливо уявити, що праця будь-якого письменника живий, якщо він не оселився в думках іншої людини. Якщо ніхто не згадує, не вчиться, не говорить про книгу, то навіщо її писали? Як постаратися дати гідної книзі довге життя?
Мені здається, що найголовніше, це не бути байдужим до праці людини. Адже для чогось він писав це оповідання, щось хотів сказати цим. Можливо, ідея викласти свої думки на папері не давала автору спокою протягом довгого часу. Цілими днями він думав, як оформити свою працю, як почати і як назвати. Минали дні, місяці, і тільки тоді народжувалися справжні ідеї, які потім стали основою книги. А я, чи хочу я, щоб знання та досвід, думки і емоції когось стали частиною мене, збагативши і обдарувавши тим, за що мільйони платять величезні гроші, знаннями? Для цього потрібно лише спокійно і вдумливо прочитати книгу.
Книга буде довго жити, якщо вона несе цінність для сучасних поколінь читачів. Тоді слава про неї легко передається від людини до людини. Таку книгу не просто читають, а й перечитують, переказують, цитують. Навіть знамениті люди світу цього вважають правильним висловити свою думку про давнє праці. Ось саме тоді книга і набуває довге життя, завдяки спільним зусиллям кожної людини. У мене теж є книги, які я активно пропагую всім своїм друзям. Вірю, що знання, які зберігаються в них, допоможуть їм зробити моє життя краще, придбати корисні якості, дивитися на речі під прямим кутом, але з почуттям гумору. І як приємно іноді, зустрічаючись з товаришами обговорити одну-дві думки з праці якогось автора, якими він так щедро поділився в надії, що знайдеться і читач, і учень. Тоді його ідея оживає і починає жити окремим від автора життям, розростається і гарнішає. Ось це і є довге життя книги, здатна збагатити людини емоційно і духовно, а може навіть і матеріально.
|