Твір на тему «Материнська любов» пишуть учні і молодших, середніх і старших класів. У них вони наводять приклади з власного життя, свої спостереження, а також посилаються на літературні твори. Роботи виходять яскравими та емоційними. Твір-роздум на тему «Материнська любов» пропонується вашій увазі.
Материнська любов – це те, що пізнає в своєму житті практично кожна людина. Лише деякі діти позбавлені її, і всі жаліють їх. Адже рости без мами і її кохання дуже важко. Така обділення погано позначається на всій подальшій життя.
Материнська любов для людини – це турботливі руки садівника для рослини. Вона дає нам все необхідне для життя, вона захищає і оберігає нас від бід, вона підтримує в періоди життєвих бур, вона живить і надихає... Це абсолютна любов. Такого чистого та міцного почуття більше не існує. Матері нічого не потрібно від своєї дитини натомість. Єдине її бажання – щоб він був щасливий.
Мама не позаздрить нашим успіхам, не позлорадствует, якщо щось не вийшло. Вона простить нам все і прийме нас будь-якими. Саме її ми можемо вважати своїм самим надійним і відданим другом.
На все життя мені запам'яталася почута одного разу притча про юнака, наречена якого зажадала в доказ його любові принести серце матері. І хлопець послухався. Він вбив свою маму, вирвав серце. А коли ніс його нареченій, наступив на гілку і трохи не впав. І тоді серце стривожено запитала: «Ти не забився, синку?»...
У цій притчі – вся суть материнської любові. Краще про неї і не скажеш. Хоча багато письменники, поети, художники, режисери, драматурги, скульптори і т. д. присвячують цьому великому почуттю свою творчість.
Діти не завжди цінують своїх матерів. Іноді прозріння і подяку приходять надто пізно. Я хочу, щоб не було на світі жодної дитини, який би не відчув на собі любові матері. І щоб не було жінок, чиї діти, подібно до того юнака з притчі, пішли б на зраду самого рідної людини заради чого б то не було!
|
