|
Твори про батьківщину є невід'ємною частиною програми по літературі в більшості країн світу. Не виняток і Казахстан. Тут школярам теж прищеплюють патріотизм і дають відповідні завдання. Вашій увазі пропонується твір «Мій Казахстан», написаний ученицею 8 класу.
Багато на землі народів і країн. Кожен куточок – особливий і прекрасний по своєму. А моя Батьківщина – Казахстан! І я присвячую йому ці слова.
Незалежність Казахстан отримав порівняно недавно – всього 25 років тому. Але історія його почалася задовго до цього. Багато століть назад по безкрайніх просторах нашої країни, немов кораблі по морю, пливли каравани кочівників. Вони переїжджали з місця на місце в пошуках кращих земель. А скрізь була тільки степ і степ... Нелегко доводилося предкам сучасних казахів. Багато зусиль треба було докласти, щоб створити на порослій чагарником сухої землі квітучі міста і села. Але земля не залишилася в боргу.Вона розкрила свої надра і подарувала людям золото, нафту, вугілля, цинк, залізо і безліч інших скарбів.
Ріс і розростався Казахстан. Сьогодні – це прекрасна країна, яка є дев'ятою у світі за площею. А населяють її всього 15 мільйонів чоловік, так що кожному жителю дихається тут вільно й просторо.
Казахстан – гостинну державу. В різні часи сюди приїжджали люди з інших країн. Хтось їхав на заробітки, хтось рятувався від голоду, комусь просто хотілося оселитися тут. І в результаті Казахстан став багатонаціональним. Казахи, росіяни, українці, татари, узбеки, киргизи та інші народи злилися в єдиний дружний народ. Не важливо, якою мовою ти розмовляєш – важливо, що любиш свою Батьківщину і дбаєш про неї.
Так само як і жителі – різноманітна природа Казахстану. Тут є степи і гори, ріки і озера, посушливі пустелі й моря. Мою країну омивають два моря – Аральське і Каспійське. Багато хто приїжджають до нас відпочивати здалеку. Клімат в деяких частинах країни по-справжньому суворий, а в деяких – дуже м'який.
Справжньою гордістю Казахстану є Байконур – майданчик, з якої відправляються в космос ракети. А ще ми пишаємося своїми хоробрими предками, красивими і трохи сумними піснями акинів, прекрасною природою і, звичайно ж, своїми відомими земляками. Це письменники і поети Мухтар Ауезов, Абай Кунанбаєв, Джамбул Джабаев; просвітитель Чокан Валиханов; співачка Роза Римбаєва; двічі Герой Радянського Союзу Талгат Бегельдинов і багато інші люди, яких знають не тільки в Казахстані, але і за його межами.
Я люблю свою Батьківщину – Казахстан, і буду любити її завжди. А любити – це значить приносити користь, дбати про свою рідну країну, поважати її минуле і будувати гарне майбутнє.
| 
