Що ми називаємо художнім часом і художнім простором
«Природними формами існування зображеного світу (як, втім, і реального світу) є час і простір. Час і простір в літературі являють собою свого роду умовність, від характеру якої залежать різні форми просторово-часової організації тексту», — пише літературознавець А. Б. Єсін.
Властивості художнього часу і простору:
- вільна зміна простору, перехід з одного тимчасового пласта в інший;
- дискретність (перервність), тобто відтворення не всього потоку життя, а тільки значущих фрагментів; дискретність служить для додання сюжетом динамічності;
- різна ступінь умовності (в ліриці — велика, в драмі і прозі — менша).
Пушкін і Достоєвський стояли біля витоків своєрідною тенденції в зображенні простору і часу: поєднанню в межах художнього твору конкретного і абстрактного просторів, їх взаємного перетікання і взаємодії. При цьому конкретного місця дії надається символічний зміст і висока ступінь узагальнення. В такому випадку конкретний простір стає універсальною моделлю.
Так відбувається у «Мертвих душах», коли реальна трійка, на якій їхав Чичиков, раптом перетворюється на абстрактну трійку, яка стає символом Росії на її шляху до вдосконалення.
|
| Категорія: ?-й клас | Додано: 08.10.2017
|
| Переглядів: 479
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
