Як у дерева є безліч гілок і сучків, так і живопис має всілякі стилістичні напрямки і відгалуження. Одне з цих напрямків зародилося в дев'ятнадцятому столітті від прагнення висловити свої швидкоплинні почуття і емоції. Воно отримало назву «імпресіонізм» (від французького слова impressio - враження). Талановиті початківці імпресіоністи перебралися з запорошених майстерень на свіже повітря, де вони могли спокійно і натхненно зображати свої враження. Саме першопрохідникам нового напряму вдалося відкрити новий метод зображення різних предметів і явищ. Даний метод полягав в особливій грі кольору і тіні, а саме у виділенні колірних і тіньових ефектів за допомогою роздільних коротких мазків і не змішаних фарб. Імпресіоністів були близькі по духу жанри портрета та пейзажу. На картинах зображувалися повсякденні побутові сценки (візит в кафе, прогулянка по вулиці) і обивателі (звичайні жителі в різних ситуаціях). Для художника стало головним простір, що оточує персонажа, а не тільки його зовнішність. До найвидатніших французьким імпресіоністів того періоду відносять Огюста Ренуара, Клода Моне, Едуарда Мане. Кистей цих чудових художників належать багато шедеврів світового мистецтва, наприклад, роботи Ренуара «Парасольки» і «Бал в саду» дихають молодістю і свіжістю завдяки тому, що Огюст вважав за краще саме молоді живі особи. Роботи Едуарда Мане відрізняються чистотою фарб і витонченістю ліній, а роботи пейзажиста Моне віють на глядача ласкавим вітерцем природи. Імпресіонізм знайшов своє відображення і в сучасному мистецтві. Художники нашого часу не менш потребують вираженні своїх емоцій, їх картини завжди динамічні і насичені фарбами, що дозволяє глядачеві в повній мірі вловити настрій художника під час малювання.
1 2 3 4 5 Категорія: ?-й клас \| Додано: 26.02.2019
Переглядів: 386 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0