А чи добре бути відмінником? Я для себе розділив відповіді на це питання. До позитивних я відніс те, що бути відмінником, це означає мати хорошу репутацію. Вчителі не критикують, знають, що той, хто добре вчиться, гідний поваги і довіри. Ще одним плюсом я вважаю те, що маючи хороші знання, які відображені в табельних оцінках, можна розраховувати продовжити навчання в престижних вищих закладах. А це означає, що з'являється можливість мати роботу, яка приносить задоволення і гідну матеріальну базу. Крім того, навчаючись добре, можна регулярно поповнювати свій багаж знань. А знання - це справжній скарб, який приносить одні блага. Та й пам'ять у тих, хто намагається відмінно вчитися, краще, що теж має позитивні наслідки.
Але є і зворотна сторона у питання: а чи добре бути відмінником? Той, хто тільки про навчання і думає, може не мати друзів, адже йому ніколи, або тому, що хлопці в класі не завжди поважають заучек. Тим більше що хороша успішність - це не гарантія того, що людина сама по собі стоїть. Прикро, коли відмінник високої думки про себе, а інших принижує, це відштовхує від нього інших хлопців.
По-моєму, бути відмінником, це дуже добре, адже з дитинства людина привчається до праці, відповідальності та ретельності, він вчиться цінувати час, і з мудрістю ним розпоряджається. Але необхідно розвивати і інші позитивні якості. Наприклад, дружелюбність, почуття гумору, бажання брати участь в шкільних проектах з хлопцями. Тільки тоді особистість дитини розвивається гармонійно.
|
