Тема (thema) в перекладі з давньогрецької буквально означає «щось, покладене в основу». Це життєвий матеріал, взятий для відображення у творі; інакше кажучи, те, що зображується, предмет зображення.
Предметом зображення в художній літературі можуть бути різні явища життя суспільства, людини, природи.
У творі можуть зображуватися об'єкти матеріальної культури (наприклад, готичні храми в поезії О. Мандельштама). Іноді предметом зображення стають нереальні, фантастичні істоти і явища (наприклад, Воланд і його свита в романі «Майстер і Маргарита» М Булгакова). Основним предметом пізнання в художній літературі є особливості людського життя як у зовнішніх проявах, так і в їх внутрішньої духовної сутності. Отже, тема — це коло життєвих явищ, що утворюють основу художнього твору.
Тема — це початковий момент авторської концепції твору. Адже те, які явища дійсності відібрані письменником, вже говорить про спрямованість його творчості.
У творі завжди є кілька тем, серед яких домінує головна. Сукупність тим твору становить його тематику. Письменники можуть створювати твори на різні теми, але можуть бути прихильниками і якоїсь однієї. Так, драми А. Островського присвячені життя купецтва, Н. Некрасова хвилювали долі російського селянства, Тургенєв І. зображував дворянство. Тематика творів залежить від поглядів та інтересів письменника. Такі письменники, як В. Бєлов, В. Распутін, Абрамов Ф., звертаються до теми села; Ст. Биков, Ю. Бондарєв, Б. Бакланів зосереджені на військовій тематиці; Ю.Трифонова, А. Бітова цікавить життя міської інтелігенції.
Теми мають історичний характер, так як змінюються з плином часу. Теми, які домінували в літературі в певний період, зникають, на зміну їм приходять інші. Так, тема революції та громадянської війни, яка займала письменників у 20-ті роки XX ст., поступається місце теми грандіозного соціалістичного будівництва, їй на зміну приходить тема Великої Вітчизняної війни.
Однак існують так звані «вічні» теми, які переходять з одного часу в інший, з країни в країну, з літератури в літературу. Така тема батьків і дітей, філософські теми добра і зла, самопожертви і зради і т. д.
Тема твору завжди пов'язана з його основною ідеєю. Ідея — ото головна думка твору, в якій виражається оцінно-емоційне відношення письменника до тих явищ, які їм зображені. Ідейна оцінка, дана тим чи іншим характером і явищ, що залежить від світогляду письменника. Якщо письменник бере зображену їм дійсність, співчуває їй чи виправдовує певні її сторони, можна говорити про ідейному затвердження. Але автор може засуджувати якісь властивості відтворювальної життя, критично, негативно ставитися до них. В такому випадку мова йде про ідейну заперечення зображуваного. У творі може бути різне співвідношення ідейного затвердження та ідейного заперечення.
|
