Твір/реферат на тему "Жінки - Герої Великої Вітчизняної війни: Левченко Ірина" Коли вперше прочитала невеличку замітку про Героя Радянського Союзу Левченко Ірині Миколаївні (15.03.1924 - 18.01.1973), я по доброму здивувалася силі духу цієї конкретної радянської жінки в роки Великої Вітчизняної війни. Хоча, якої жінки? Коли почалася війна Ірині ледь виповнилося 17 років. Тим не менш, вже в липні 1941 року 17-річна Левченко Іра опинилася на передовій. Правда спочатку вона деякий час була в невеликій віддаленості від самої лінії фронту (2 місяці Іра працювала при польовому госпіталі стрілецької дивізії), але потім була переведена в саниструкторы стрілецького батальйону. Під час виходячи дивізії з оточення під Смоленськом Ірина Левченко проявила ініціативу, прийнявши командування санітарного взводу на себе, і зуміла так організувати його роботу, що в результаті вдалося вивезти з оточення майже 170 важко поранених. Навесні 1942 року при наданні допомоги пораненим на полі бою під вогнем противника, була важко поранена - тільки дивом лікарям медсанбату вдалося врятувати її праву руку від ампутації (просто хірург пошкодував молоду красиву дівчину і дав їй шанс врятувати руку). Ірину хотіли комиссовать по пораненню і відправити додому з рекомендацією для роботи в тилових медичних установах, але вона проявила наполегливість і домоглася напрямки її на навчання в танкове училище. Прискорені офіцерські курси і в лютому 1943 року лейтенант Ірина Левченко вже офіцер зв'язку танкової дивізії, а незабаром і зовсім була призначена командиром групи танків зв'язку (група "легких" Т-60 забезпечувала оперативний зв'язок підрозділів танкової дивізії зі штабом дивізії - нерідко для термінових розпоряджень доводилося наздоганяти командирів танкових полків і батальйонів прямо на полі бою)... Війну Ірина Левченко закінчила капітаном і її груди прикрашали заслужені бойові ордени та медалі. У багатьох довідниках Ірина Левченко значилася, як жінка-танкіст. Але представники радянського відділення Міжнародного Червоного Хреста в 1961 році подало подання про нагородження Ірини Левченко найвищою нагородою медпрацівника (медаль "Флоренс Найтінгейл") саме за її заслуги при порятунку поранених у роки Великої Вітчизняної війни і епізод із забезпеченням порятунку 170 тяжкопоранених під Смоленськом став одним з основних аргументів для нагородження.Можливо ця нагорода Міжнародного Червоного Хреста стала аргументом тепер вже для Президії ВР СРСР для внесення Ірини Левченко в список тих, хто Указом від 8 травня 1965 року був удостоєний звання Герой Радянського Союзу...
1 2 3 4 5 Категорія: ?-й клас \| Додано: 30.03.2017
Переглядів: 477 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0