Моя улюблена тварина – це кіт, тому що він живе у нас вдома, і всі в нашій родині його люблять. Але більше всіх його люблю, бо він мій друг. Нашого кота звуть Мусь. Моя мама принесла з вулиці взимку, в завірюху. Його хтось викинув, а мама пошкодувала, тому що він дуже жалібно плакав. Ми помили його і погодували. Мусь тоді був дуже маленький і пухнастий, і мама сказала, що він – дівчинка, ми назвали її Муся. А коли минув місяць, виявилося, що він – хлопчик, і ми перейменували його в Мусь. Зараз він вже великий і красивий рудий кіт з величезним хвостом.
Мусь дуже розумний кіт. Влітку ми ходимо з ним гуляти у двір, і він ніколи не тікає від мене. Коли мама посилає мене в магазин, то Мусь завжди біжить за мною, а потім чекає біля магазину, коли я вийду. Взагалі він дуже любить гуляти, але ніколи не тікає далеко. Ми навіть беремо його на річку, правда купатися він не любить, і в річку не лізе. Ще ми беремо з собою Муся, коли їдемо на дачу, він дуже це любить. Один раз він зловив мишку і приніс нам показати, щоб ми його похвалили.
Одного разу я сильно впав на вулиці і розбив коліно, прибіг додому, у мене йшла кров, і було дуже боляче. Мама промила мені рану і мастила зеленкою, від цього стало ще болючіше, і я заплакав, а Мусь заліз до мене на руки, і став вилизувати мені щоки. Це він мене так шкодував, і мені стало легше.
А нещодавно сталося ось що. У мене був день народження і я запросив друзів. Мій однокласник Петро приніс мені в подарунок справжнього живого папужки в клітці. Ми всі дуже здивувалися такому подарунку! А з нашим котом сталося щось дивне. Коли він побачив папугу, то став, як божевільний бігати по квартирі, по дивану, по столу, загалом, по всьому, куди міг залізти. Коли ж він заспокоївся, то вирішив дістати папугу з клітки, і намагався засунути туди лапу. Це було дуже кумедно, але тільки не папуга, він злякався і почав дико кричати.Нам довелося прибрати клітку на шафу, а Мусь ліг під цим шафою. Ми подумали, що він полежить і йому набридне, але не тут-то було! Наш кіт вирішив взяти папугу змором. Він перестав їсти і пити, перестав ходити гуляти, по-моєму, він перестав навіть спати. Весь час, і вдень, і вночі він лежав під шафою і дивився на клітку. Так минуло три дні. Ми вже почали турбуватися і за кота, і за папугу, тому що папуги теж було погано, він весь час сидів на жердинці, відвернувшись до стінки. І тоді ми з мамою і татком порадились і вирішили, що папуги потрібно кудись подіти.Так ми передарили мій подарунок моєму двоюрідному братові, він давно хотів завести собі яке-небудь домашню тварину. А Мусь ще кілька днів ходив сам не свій. Але потім все ж таки забув цю історію і став жити своїм звичайним життям.
Я дуже люблю свого кота, тому що він мій найкращий друг!
