Твір для 3 класу на тему «Новорічна ялинка»
Пухнасті сніжинки потроху падають на землю. Вони такі красиві і різні, так несхожі один на одного. Вся земля вже вкрита білим пухнастим снігом. Так сніжинка за сніжинкою приходить до нас зима. Такі прекрасні миті ми запам'ятовуємо на все життя.
Сніг віщує нам наближення новорічних свят і гарний настрій. Новорічні свята люблять усі люди без винятку. Вони мріють про подарунки, про бажання, які обов'язково здійсняться.
Ну ось вже Новий рік зовсім близько і тато нам приніс в будинок прекрасну, гарну, зелену ялинку. Вона пахне справжнім лісом і морозним повітрям. Росла вона у густому лісі, де ходять голодні вовки бігають зайці. Її ворушив вітер і для неї співали пісні птиці. Вона така величезна, що ми ледве занесли її в квартиру. Папа обрізав нижні гілочки і встановив її на спеціальну підставку, щоб вона міцніше стояла.
Щоб її прикрасити ми збираємося всією родиною. Тато дістає величезні коробки з ялинковими прикрасами, а ми весело сміємося, очікуючи хорошого проведення часу. Спочатку треба прикріпити верхівку. У нас це червона спеціальна насадка, ще є зірочка. Ми завжди сваримось з сестрою, яку з них одягнути. Потім тато кріпить гірлянди. Вони дуже красиво світяться в темряві, наче падають на землю блакитні зірочки. Далі йде черга іграшок. У нас їх дуже багато і всі такі гарні. Спочатку ми чіпляємо великі кулі, вони такі казкові з новорічними малюнками.Потім чіпляємо скляних білочок, мавпочок, оленів. Є ліхтарики і бурульки, тато навіть купив на яскравій стрічці красиві полунички. Завершальним етапом є прикраса бусами в тон іграшок. Вони так підходять до нашої новорічної красуні.
Ще ми чіпляємо на нитку шоколадні цукерки і ховаємо їх на гілках, щоб гості потрудилися їх знайти. Під ялинку ми ставимо величезного Діда Мороза і красуню Снігуроньку, біля них кожен кладе подарунки один одному. Але ми ніколи не знаємо, що в коробках, адже вони упаковані в подарунковий папір. В цьому році ми додали на ялинку прекрасних сніжинок-балеринок з паперу. Навіть від легкого подиху вітерця вони ворушаться, як ніби танцюють. Ми разом відвідуємо нашої гарною ялинкою і фотографуємося з нею на пам'ять.
А після закінчення новорічних свят мені завжди шкода її розбирати. Хоч лісник і каже, що ліс необхідно проріджувати, але таке казкове дерево викидати дуже погано. Ми виносимо її на подвір'я, і вона ще довго радує нас своєю красою.
|
