Літо - найкраща пора року. Літо - час відпусток і канікул. Ми можемо поїхати куди завгодно, проводити час біля річки або озера на свіжій зеленій траві, плавати в теплій воді, або піднятися в гори, або грати в різні ігри, кататися на велосипеді і т. д.
Всі три місяці були дуже захоплюючими. Ми всією родиною їздили на море, там ми відвідали зоопарк і дельфінарій. З друзями їздили в ліс на шашлик і добре провів час в селі у бабусі. Але я розповім самий незабутній момент за минулі літні канікули.
Приїхавши в село для мене була вже приготована розважальна програма. Дід повіз мене на екскурсію - на аеродром. Приїхавши туди, я відразу ж побачив багато літаків (їх я бачив вперше) тому пильно розглядав всі деталі. Потім дідусь пішов в будинок яке знаходилося на території. А я почув голос з рупора: "Десятихвилинна готовність!". І тут підлетів великий літак, а з будівлі почали вибігати люди з рюкзаками, і тут я зрозумів що вони будуть стрибати з парашутами. Я не міг стримати свої емоції, дух захоплювало.Вони всі заскочили в літак і з висоти 4200 тис метрів я побачив, як серед чисто-блакитного неба летять парашутисти. У мене не було слів - такої краси я ще не бачив. Тут підійшов дід і сказав що теж вирішив здійснити свою давню мрію - стрибнути з парашутом. Я зрадів і в той же час злякався. Наступна команда вже заходила на борт літака, і серед них був мій дідусь Саша. Я хвилювався і все сталося в одну мить - я бачу як він приземляється. Потім я побачив його очі - очі щасливої людини!Він говорив, говорив і не міг передати словами всю красу польоту, його переповнювали відчуття і адреналін. А я пишався ним!
Але на цьому екскурсія ще не закінчилася. Дід вирішив ще політати на літаку, і не просто політати, а зробити віражі - "мертву петлю" і "штопор". Що що, а такого я ще точно не бачив. Я знайшов зручне місце для перегляду і з завмиранням серця спостерігав за цим захоплюючим видовищем. Літак крутився, крутився як іграшковий, а потім вимкнув двигун і полетів "носом вниз, роблячи штопор. "Який пілот професіонал робить такі трюки"- думав я. Багато ще всього я дізнався з цієї екскурсії нового і корисного для себе.Всю дорогу з аеродрому я не міг повірити що я був свідком такого незабутнього шоу. Приїхавши додому ми всією сім'єю за святковим столом дивилися подвиги дідуся, а я ще довго буду розповідати друзям та однокласникам про екскурсії на якій я побував.
Ех... Як швидко летить час. Шкода, що не можна відтворити ті моменти, ті відчуття, які ти пережив під час канікул. Але залишається вірити, що наступне літо буде таким самим незабутнім!
|
