Закінчилися останні дні осені і у вікно стукає до нас справжня зима. Сніжинки, кружляючи в повітрі наче у вальсі, лягають на ще голу, непокриту снігом землю. Вони переливаються всіма кольорами веселки, і в цей момент тобі здається, що відбувається щось надзвичайно чарівне і казкове. Перший сніг, безсумнівно, радує око не тільки дітей, але і дорослих. Як приємно бачити щасливі обличчя людей. Багато вибігають на вулицю з криками: «Зима...» і відразу ж починають будувати снігові фортеці, замки, ліпити снігову бабу і, звичайно ж, кидатися сніжками.Хтось пробує кататися на лижах, хтось на ковзанах, а хто-то на санчатах.
До середини грудня сніг вже повністю вкриває всю землю в свій наряд, а дерева одягає чудові білі сукні. Погода стає холодною, похмурою і вітряною. В такі дні не хочеться виходити на вулицю і, здається, тільки гарячий чай з варенням може підняти настрій. Однак сонце все одно хоч зрідка, але виходить. Мороз малює на вікнах дуже красиві крижані візерунки. Діти, із задоволенням, вибігають на вулицю і починають пустувати, незважаючи на холод. В такі дні парки, котки і крижані гірки просто переповнені.Найбільше мені подобається, коли такі дні випадають на вихідні і тоді можна виїхати в село. На відміну від міста, там неймовірна краса, сніг завжди білий і пухнастий. На жаль, у великих містах з-за великої кількості машин, зима втрачає свою пишність: сніг стає сірим і непоказним.
Не можна забувати про одне з наших улюблених свят, яке відзначається в цей час року – новий рік. Напередодні цієї події вулиці прикрашають різнокольоровими гірляндами і вогниками, встановлюють ялинки і інші декорації. Мільйони квартир по всій країні також змінюються й стають затишними і наповнені теплою атмосферою. Напередодні цього довгоочікуваного свята, починається активна підготовка всього необхідного до святкового столу. Тридцять першого грудня ближче до півночі чекаєш гостей, привітань і подарунків. А після бою курантів – веселишся. Зазвичай люди виходять на вулицю, запалюють бенгальські вогні і запускають салюти, проте моя родина святкує вдома.Як тільки не в новорічну ніч можна повірити в диво і помріяти. Вранці, завжди прагну встати раніше, що б підбігти до новорічної ялинки та знайти там заповітний подарунок. На дворі перше січня, а попереду ще довгі канікули. А далі все повернеться на круги своя: робочі будні і довгоочікувані вихідні.
|
