Як я подорожував минулого літа
Найпрекрасніша пора року - літо. Сонячна погода, свіжий літній вітер, спів птахів, все навкруги зелено, ось така прекрасна пора - літо. Влітку, після закінчення школи, завжди хочеться кудись поїхати, відпочити від галасливого міста і нескінченної навчання, знайти нових друзів, отримати нові враження та корисні знання, ось чому я люблю подорожувати влітку.
Тисячі людей подорожують по всьому світу щороку, хто їде поїздом, хто летить літаком, а хтось вирушає у далеке плавання. Влітку всім хочеться змінити обстановку. Минулим літом я і мої батьки їздили в місто Ульяновськ, який знаходиться недалеко від нашого міста, в гості до моєї тітки, батькової рідної сестри. До цієї поїздки ми з усією родиною готувалися давно. Особливо моя мама, вона весь час нагадувала нам з батьком про те, що влітку ми поїдемо до тітки Світі і нам необхідно купити всім подарунки.
У тітки Свєти є два сина, але вони ще маленькі, молодший за мене на кілька років. Звуть їх Владик і Саша. Саша дуже любить грати в машинки, і мама купила йому в подарунок автомобіль, а Владик ще зовсім маленький, і крім сорочечок йому ще й купувати нічого, мама купила йому красиву піжаму.
Нарешті закінчилася школа, у моїх батьків почалася відпустка, і ми поїхали в гості на татовій машині. Погода була дуже хорошою, світило сонце, дорога до Ульяновська виявилася надзвичайно красивою. Спочатку, як тільки ми від'їхали від дому я відразу заснув, так як встали і поїхали ми дуже рано, але поспавши трохи мама розбудила мене, щоб напоїти мене чаєм. Після чаю спати мені вже більше не хотілося. Я став дивитися у вікно. Мене вразили: надзвичайний великий простір полів, ліси, багато зелені і квітів. Хотілося вийти з машини і побігати по цьому зеленому килиму.Я сидів і милувався красивим пейзажем. Незабаром татові довелося заправити нашу машину, ми в'їхали на автозаправну станцію, зупинилися, і ми з мамою вийшли з машини. Який чудовий повітря оточував нас. У повітрі пахло теплою землею і квітами. Усюди скрекотали коники і співали птахи. Заправившись, ми трохи перекусили в невеликої закусочної, яка розташовувалася поблизу і потім продовжили нашу подорож.
В Ульяновську нас зустріла тітка Світла зі своїм чоловіком, дядьком Колею, і ми всі дружно поїхали до них додому. Вони живуть у своєму власному будинку, який побудував дядя Коля зі своїми друзями. Тьотя Свєта вже накрила великий стіл і ми стали святкувати наш приїзд до них. Дядя Коля теж мені подарував машину та велику книгу, та ще гру, так як я люблю грати в різні ігри, і вдома часто граю за комп'ютером, коли в мене буває вільний час. У дяді Колі теж був відпустку, і на наступний день він нас повіз показувати нам місто, так як раніше ми в Ульяновську ніколи не були.
Місто мені дуже сподобався. Він трохи менше нашого, але дуже чистий і красивий. Найбільше мені сподобалась велика набережна вздовж Волги, така довга і дуже мальовнича. Ще там завжди грає прекрасна класична музика. З цієї набережної відкривається прекрасний вид на Волгу, навіть дух захоплює від такої краси! І ще там багато дітей, то є багато мам, які гуляють зі своїми дітьми вздовж цієї набережній. Там ми провели майже цілий день. В той день якраз був якийсь дитячий свято і було дуже багато народу. День ми провели дуже весело.Дядя Коля сказав, що у них в Ульяновську дуже часто влаштовують свята на цій набережній, так як це місце дуже любимо усіма ульяновцами.
На наступний день ми їздили оглядати всі міські пам'ятки. Треба сказати, що в Ульяновську багато пам'яток, скверів і парків, а місто все потопає в зелені. Ульянівці люблять своє місто і бережуть його. Ми це зрозуміли, коли відвідали старовинну частину міста, всі старі будинки не знесені, а відреставровані, ще й тому що це місто колишнього вождя, тут йому присвячено цілий меморіал, музей-заповідник. В старовинній частині міста дуже багато музеїв і виставок, деякі з них ми всі із задоволенням відвідали. Особливо мені запам'ятався музей старовинної друкарської техніки, тому що дуже незвичайний, і експонати в ньому теж дуже незвичайні,у нашому місті таких немає і тому він мені запам'ятався. Потім дядя Коля нас всіх пригостив морозивом і ми повернулися додому. Тітка Світла залишилася вдома готувати обід, тому коли ми повернулися ми знову всі дружно сіли за стіл.
А ще ми ходили в Ульяновську на концерт народної музики, який проходив у них у великому концертному залі. Видовище було грандіозне. Виступило багато ансамблів. Музика була доброю і мені сподобалася. Ми навіть там теж трохи співали, так як один ансамбль просив нас співати караоке і ми всі по черзі співали. Було забавно і весело. Залишок наших канікул ми провели на Волзі, купалися, засмагали і відпочивали. Я почав читати книгу, яку мені подарував дядько Коля. Час пройшов непомітно, і незабаром нам довелося повернутися додому.Приїхавши я відразу ж поділився своїми враженнями про поїздку зі своїми друзями по школі, так як хтось із них теж їздив відпочивати з батьками і теж хотів розповісти про це.
Чудово, що у нас є така можливість їздити відпочивати влітку, на майбутній рік ми з батьками обов'язково куди-небудь знову поїдемо.
|
Категорія: 5-й клас | Додано: 26.09.2017
|
Переглядів: 718
| Рейтинг: 0.0/0 |
|