У мене є молодший брат. Його звати Максим, йому всього лише дев'ять місяців. Але він вже такий цікавий і пустотливий хлопчисько. Я дуже його люблю. Після школи я завжди біжу додому, щоб з ним пограти, адже я вже встигаю по ньому скучити.
Ігри з Максимом для мене найцікавіші. Адже з ним ніколи не буває нудно, будь-яке заняття з молодшим братом стає захоплюючою грою.
Мені подобається вчити братика збирати кубики. У нього їх багато, і вони дуже різні. Мій братик дуже любить іграшки, тому батьки часто балують його новими дрібничками.
З братиком вдома сидить мама, вона поки не ходить на роботу. Я розумію, що мама втомлюється з нашим маленьким хуліганом. Тому я з радістю їй допомагаю з ним няньчитися, тим більше Максим зі мною ніколи не плаче. Мама каже, що братикові подобається зі мною грати, тому він такий спокійний.
Не можна не помітити, за Максимом потрібне око та око, його не можна ні на секунду залишити одного. Він може впасти, або залізти, куди не треба. Він любить відкривати всі двері шаф, ще намагається піднятися на другий поверх. Але це дуже небезпечно, і ми пильно стежимо за братиком.
Мій улюблений братик любить гризти фрукти, адже у нього вже шість зубів. Ще він обожнює соки та йогурти. Я дуже рада, що у мене є такий веселий маленький братик. Завдяки йому, в нашому домі завжди весело і радісно.
Хотілося б побажати, щоб у кожного будинку були такі чудові малюки, як наш Максим. Адже діти, як каже мама, велика радість і щастя. Життя без них нудна й навіть сумною.
|
