З приходом літньої спеки ми з хлопцями з нашого класу запланували похід по красивих місцях нашого краю. Супроводжувати нас буде наш класний керівник - Наталія Федорівна. Ми її дуже любимо, адже вона старається для нас організовувати різні екскурсії та проводити свій вільний час з нами. І вже завтра ми вирушаємо за заздалегідь спланованим маршрутом. Ми будемо йти по сосновому лісі.
З нетерпінням дочекавшись ранку всі хлопці зустрілися на порозі нашої школи. Там нас чекала Наталія Федорівна і вказала на невеликий автобус, і ми з радісними обличчями вирушили на свої місця. У кожного з нас на плечах був рюкзак зі своїми речами і невеликий килимок - це спеціальний туристичний килимок. Через кілька хвилин автобус рушив з місця і повіз нас на пункт, з якого ми й почнемо свій похід. Через пару годин ми були на місці. Це була невелика село, яка розташована біля самого лісу.
Озирнувшись навколо і вислухавши інструкції від свого супровідника ми зайшли у ліс. Там панувала зовсім інша атмосфера. Долинало спів птахів і стояв чудовий сосновий запах. Так не хочеться повертатися в місто, а залишитися жити в лісі, наповнюючи свою груди чистим повітрям. Йшли ми по натоптанной стежці, яка тягнулася до пам'ятника радянського солдата. З правого боку ми проходили величезний водойма. Від води доносилася невелика прохолода, що нас дуже тішило, адже ми йшли по самому сонцю. Похід наш просувався дуже весело.Наша класна керівниця розповідала багато цікавих історій, всі хлопці сміялися надриваючи свої животи. Настрій був чудовий, правда вже відчувалася невелика втома. Йшли ми ще кілька годин в такому темпі, і зовсім скоро ми опинилися біля самотньої могили вбитого радянського солдата з часів Великої Вітчизняної Війни. Вона знаходилася в лісі, далеко від села. Але на превеликий подив, вона була доглянута і на могилі лежав невеличкий віночок. Зупинившись ми підійшли вклонитися цьому герою.Адже кожен з нас розуміє, що саме солдати подарували нам мирне небо над головою.
На вулиці значно потемніло і ми вирішили розбити табір. Дуже швидко встановили намети і почали готувати вечерю на багатті. Стояв приємний аромат смажених сосисок і запеченої картоплі. Повечерявши смачною їжею ми сіли навколо багаття і слухали пісні під гітару. Виявляється Наталія Федорівна відмінно грає і співає. Нагулявшись, ми відправилися спати, а завтра нас чекав новий маршрут.
|
