Твір на тему «Зустріч з зайцем», 5-й клас
Це пригода сталася зі мною і моїм інший Пашею зовсім недавно. Ішли літні канікули і ми весь день до самої темряви ганяли у футбол. Зовсім стемніло і я з Пашею вирушив пішки до свого будинку.
Йти довелося по ледве освітленій стежці. Наші міркування про грі були перервані дивними звуками. Попереду почулося толі сопенье, то пирхання. Ми трохи струхнули, але все-таки продовжили свій шлях. Паша посвітив в сторону шуму ліхтариком і нас остаточно охопив жах - на нас дивилися гарячі червоним вогнем очі. Ліхтарик затремтів у руках Пашки і став вихоплювати інші частини монстра - довгі вуха і великі зуби. Далі наша уява зовсім розгулялося і ми, щоб не кричати і не привертати увагу невідомого чудовиська, прикрили роти долонями. Тут на нас налетів... косоокий заєць.Ми одразу впізнали це тварина й диву далися, як воно з'явилося в межах міста.
За зайцем щодуху мчала дворова собака, яка майже схопила його за куций хвіст. Довговухий гість раптом різко підстрибнув і стрибнув до мене на груди. Я ледве встиг підхопити тремтяче і замучене тварина. А він відразу принишк і сунув свою голову мені під пахву. Його маленьке сердечко так часто трепыхалось, що готове було вирватися назовні. Собака лише клацнула зубами і, отогнанная нами, попленталася додому не з порожніми руками. Мабуть вона втратила слід і подумала, що її видобуток поскакала назад у степ.Ми від переляку і несподіваної пригоди, з зайцем на руках, швидше втекли до мене в будинок. Свого несподіваного попутника ми одразу ж занесли в клуню. При світлі лампочки він знову злякався, прикрив очі і сховався в кутку. Але свіжа вода зробила його більш дружелюбним. Він виліз з притулку і став жадібно пити. Принесена морква теж сподобалася йому. Потім в хід пішли капуста і навіть травичка.
Прожив зайчик у мене майже два тижні. Паша часто приходив провідати шустрий тварина. Першим ділом, що встиг зробити заєць, так це накопати кілька нір у підлозі сараю. Мабуть його тягнуло на свободу. Я попросив його взяти мене з одним і відвезти нас на машині в ліс. Батьки хвалили нас за таке справедливе рішення - заєць був відпущений на волю. Залишився тільки одне питання: як він забрався майже в центр міста. Ми довго ламали голову над цією загадкою, але так нічого придумати не змогли. Головне тут те, що ми врятували тварину і не дали його в образу злий собаку.Нехай він і далі живе в своєму улюбленому лісі.
|
