Твір на тему «Бабусині пироги», 6-й клас
Як приємно бачити поруч із собою значущих і дорогих для себе людей. На жаль, але зі мною поруч немає вже таких людей. Моя бабуся для мене була цілим світом, але вона покинула нас. Моя мама нещодавно запитала у мене, що я відчуваю і які асоціації у мене спливають згадуючи цієї прекрасної людини. Моєю відповіддю вона була шокована. Одне з перших, що прийшло мені в голову, це запах і смак її пирогів. Ви подумаєте, що це дивно, але немає в моїй родині це цілком нормально. Моє дитинство на пряму пов'язано з цими спогадами.
Літні канікули всі три місяці я повністю проводив у селі. Я відчував себе там краще ніж на найдорожчому курорті світу. Унікальність природи, ліс і наша маленька річечка затягувала мене туди немов магніт. Перед моїм приїздом бабуся завжди приготавливала мої улюблені пироги з черешнею. Смак був просто дивовижний. Зараз я вже не зможу насолодитися цими пирогами, адже бабусі більше немає. Мама довго намагалася зробити щось подібне, але все даремно. Мабуть особливий рецепт був у бабусі.
Я буду завжди пам'ятати час, який я провів у селі. З голови не виходять спогади про парному молоці вранці, і траві яку я після йшов рвати. Ставите питанням, для чого я рвав траву? Все дуже просто. Бабуся тримала багато кроликів і качок. Я дуже любив підгодовувати їх. Адже тільки від мене залежала їх подальша доля. В обід бабуся часто брала мене з собою на пасовище для того щоб подоїти корову. Вона майстерно займалася доїнням, що просто вражало мене. Ввечері ми разом поливали город. День за днем проходив в такому дусі.Хоч роботи було багато, відпочити я все одно встигав. Дуже часто ходив купатися на нашу річечку, де з товаришами, руками збирали раків і ловили рибу. Принесу десяток карасів додому, а бабуся їх зажарит і подасть до вечері.
Спогади з села, наводять на мене тільки самі світлі думки. Як би я хотів, знову зануритися в ту атмосферу, поїсти пироги з черешнею, випити кухоль парного молока і допомагати своїй бабусі справлятися з домашніми справами.
|
