Твір-казка на тему «ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ»
В одному невеликому лісовому поселенні жив-був зайченя. Зовсім крихітний. І було в нього багато хороших друзів. Він ділився з ними найзаповітнішими і потаємними бажаннями. Переживав з ними радість, а так само горі.
В один знаменний день, а саме в День народження зайчика, всі друзі іменинника зібралися на невеликій галявині. Здавалося, що це був найкращий день народження, який можна уявити. Веселилися звірятка голосно. Радості не було меж.
І ось, почувши гучне святкування, непомітно підкралася лисичка.
- Зайченя, зайченя. Можна з вами відсвяткувати? Я до столу пиріг принесла.
- Добре, лисичка. Милості прошу.
Слідом за лисичкою вибіг звідки-то їжачок.
- Зайченя, зайченя. Можна з вами відсвяткувати? Я грибочків приніс.
- Добре, їжачок. Будемо всім раді.
А за їжачком вибігла білочка.
- Зайченя, зайченя. Можна з вами відсвяткувати? Я горішків принесла.
- Добре, білочка. Місця всім вистачить.
Звірятка гралися та веселилися. Шум і гамір на узліссі стояв ще довго. Гуляння було настільки гучним, що було чутно на весь ліс.
І ось, нестримні веселощі було перервано якимось моторошним звуком. Зі скреготом заворушилися кущі та дерева. Тупіт лап заглушав спів птахів та інших тварин в окрузі. Раптом на стежці з'явився ведмідь.
Лісові друзі розбіглися хто куди, намагаючись сховатися від клишоногого.
- Ну куди ж ви? Я бочонок меду приніс! – скрикнув ведмідь втікаючим тваринам.
- А ти нас не з'їси? – запитав зайченя
- Ну що ти, я іменинників не їм – слідом відповів топтыга.
- Добре. Приєднуйся. Будемо раді.
І святкували вони всі разом до самого ранку.
|
