Одного разу влітку ми всі сім'єю вирушили на місцеву річечку, щоб відпочити та порибалити. Мені з татом довелося ставити намет і збирати вудки, а мама стала вишукувати сухі гілки для багаття. Невдовзі всі заспокоїлися, так як снасті були у воді і чекали покльовки, а вогнище давав тепло, що було особливо приємно прохолодний ранок.
З-за обрію стало підніматися сонце, і туман відступив до дерев ліси. Поплавці дрімали на поверхні води і не віщували ніякого улову. Мені стало нудно, тому я став допомагати мамі в приготуваннях до вечері. Ми сиділи біля річки і мили картоплю. Один тільки батько не відходив від вудок в очікуванні гомоном рибки. Відблиски від поверхні води ковзали по нашим особам і лоскотали щоки. Раптом мама посміхнулася і вирішила показати всім приклад того, як потрібно правильно ловити рибу. Вона взяла у тата ще одну вудку, прикріпила до гачка наживку і закинула її в річку.До нашого здивування поплавок на вудки відразу почав сильно скакати, а потім весь занурився у воду. Ми з подивом кинулися до рыбачке і стали радити, як правильно підсікти рибу, але мама відійшла від нас і самостійно витягла на берег середніх розмірів карася. Мама радісно схопив його і опустила в поданий їй садок. Після цього вона знову насадила наживку і закинула її подалі. Лише тільки гачок встиг опуститися на дно, як наступна риба стала різко відводити волосінь вглиб водойми і знову була благополучно вытащена на берег.
Наші поплавці тихо погойдувалися на воді. Тоді тато попросив маму своїми руками поміняти всю наживку на наших снасті. І тут почалося! Ми не встигали бігати від однієї вудки до іншої, щоб знімати без цього вже ледь живий улов і знову закинути поплавок на його місце. Нам стало не до страв і пиття, такою стала рибалка - захоплюючої і спору. Лише до обіду кльов зменшився і знову зовсім припинився. Тоді ми вирішили перевести дух, обробити і посолити спійману рибу, а потім сіли в наметі і вжили їжу. Після трапези тато знову заходився ловити рибу і клювання знову нас порадував.
Ввечері, втомлені й голодні, ми розташувалися біля затишного багаття і почали сьорбати запашну, наваристу, гарячу юшку. Такого смачного страви я не їв давно. Коли ми наситилися і трохи відпочили, тато дістав гітару і заспівав кілька душевних пісень. Потім він заявив, що завжди на риболовлю буде брати з собою маму - жінки вдалі рибалки, що довів сьогоднішній день.
|
