Твір на тему «Як я допоміг сусідки», 6-й клас
У нашому будинку проживає багато людей. Багатьох я знаю дуже добре і завжди вітаюся з ними. Але найбільш близькі наші сусіди в під'їзді. Тут зовсім інша справа. Всі живуть тут багато років поспіль і тому все знають один про одного. Ми всі до того поріднилися, що разом святкуємо всі свята, допомагаємо тим, хто потрапив у біду і розділяємо радість інших. Мої батьки і я дуже раді такому сусідству і відповідають добрим людям добром. Так себе вести вони виховали мене. Тому я дуже поважаю всіх своїх сусідів.
Якось у моєї сусідки тьоті Валі трапилася справжня біда. Її щеня Капа грав у самого краю глибокої ями і впав туди. Як сусідка прогавила цей момент невідомо, може розповідала новини іншій сусідці. Але тепер щеня протяжно скиглив на дні ями, а тітка Валі нічого не могла зробити. Вона була вже у віці та ще й мала зайву вагу. Вона навіть розплакалася від горя і стала голосити з цього приводу. Вона жила одна і цуценя їй став справжнім і незамінним другом. А тим часом на вулицю вже спускався вечір. Сміливців лізти в яму не було, там було багато бруду.Всі дорослі були вдома, а діти безпорадно витріщалися на події.
Я наважився злізти в яму і витягнути від туди цуценя Капу. Для цього я опустив на дно ями декілька тут же валяються дощок. Вони були кинуті тими ж будівельниками, які вирили цей котлован. Яма була глибиною близько метра, тому я не побоювався за своє життя. Лишалося тільки спуститися вниз і дістати цуценя. Тьотя Валя злякалася ще дужче і стала дзвонити в службу порятунку і зупиняти мене. Але телефон на іншій стороні був весь час зайнятий і я зважився на подвиг. Спускатися було зовсім не страшно, тому мені вдалося швидко опинитися біля неслухняного цуценя. Він весь тремтів від вологи й переляку. Я підняв його і подав на витягнутих руках сусідки. Та схопила його і почала радісно обіймати як маленького синочка. Але раділа вона не довго.
Тепер я не міг вилізти назовні. Ноги були в багнюці і сильно ковзали по дошках. Всі мої старання виявлялися невдалими. Тут сусідка зовсім впала в горі і стала голосити на весь двір. Тут вискочив мій батько і швидко витягнув мене. Він тільки похитав головою й докірливо подивився в мої очі. А я з цього моменту став справжнім героєм цілого двору. В першу чергу мене дуже дякувала тітка Валя. Вона була рада за порятунок цуценя Капи і за моє визволення з ями.
Я, звичайно, не розрахував свої сили, але все-таки проявив геройство.
|
