Твір на тему «Як я допоміг сусідки», 6-й клас
Ми зовсім недавно переїхали в новий будинок. Квартира виявилася прекрасною і просторою. Всі були раді обнові і сусіди теж швидко здружилися. Ми стали обживатися на цьому місці і оновили меблі. Школа була теж поруч, і я з задоволенням став там вчитися.
Навпроти нашої квартири живуть сусіди: дядя Вова, тітка Олена та їхня донька Катя. Ми були погодками і скоро стали справжніми друзями. Ще на сходовому майданчику живе самотня бабуся, яку звуть Іра. Їй нещодавно виповнилося сімдесят п'ять років і вона завжди відчуває себе неважливо. Всі ми дуже тепло спілкуємося і намагаємося допомагати один одному. Особливо такої допомоги потребувала бабуся Ірина. Її діти жили дуже далеко і не могли забрати її до себе, так як їх клімат не підходив їй. Вона їздила до них у гості і їй там стало зовсім погано.Я завжди цікавився її здоров'ям і бігав за продуктами в магазин. Вона була цьому дуже рада.
Одного разу я прийшов зі школи і опинився в квартирі один. Батьки були на роботі і я сам підігрів собі обід. Після цього я зробив домашнє завдання і вирішив провідати стареньку сусідку. Її двері виявилася напрочуд прочиненими. Я відразу відчув недобре. Я прочинив двері і глянув усередину квартири бабусі. Там була зловісна тиша і нікого не було видно. Мені це здалося дивним, так як сусідка завжди любила дивитися телевізор. Мені довелося проти правил зайти в квартиру без дозволу і обстежити всі кімнати. У спальні я знайшов бабу Іру. Вона лежала в ліжку і зовсім не ворушилася. Тут мені стало дуже страшно. В голову почали приходити жахливі думки і я вирішив, що вона померла. Я вискочив на сходовий майданчик і став кликати на допомогу інших сусідів. Ніхто на мої крики не вийшов - всі були на роботі. Тоді я заскочив у свою квартиру і викликав швидку допомогу.
Лікарі приїхали швидко і я відвів їх до бабусі. Вони оглянули її і забрали в лікарню. Вона була ще жива і потребувала термінового лікування. Лікар похвалив мене за кмітливість і повідомив, що я викликав швидку дуже своєчасно. У неї прихопило серце і якби я не покликав на допомогу, то вона б померла. В душі я порадів похвалу, але настрій у мене було все одно поганий. Мені було шкода сусідку. Через деякий час її підлікували і направили додому. Сусіди зібралися всі разом і забрали її в будинок. Годі й говорити, що всі стали допомагати їй і влаштували сімейний догляд.Баба Іра швидко піднялася на ноги і цілувала всіх від щастя.
Бабуся Іра дякувала нам за участь в її долі і стала нам мало не рідний.
|
