Твір на тему «Коли моя бабуся вчилася в школі», 6-й клас Моя бабуся народилася в 1939 році. В школу вона потрапила лише по закінченню війни з фашистами. Проживала вона тоді в сільській місцевості зі своєю мамою і ще двома сестрами. Її тато повернувся додому лише через рік, так як брав участь у відновленні країни. Всі були раді його поверненню і стали самі теж піднімати зруйноване і спорожніле господарство. У серпні до них додому прийшла сільська вчителька Ганна Володимирівна. Вона обходила всі двори і вишукувала дітей шкільного віку. Моя прабабуся вже готувала мою бабусю в школу, адже настали мирні часи. Проблема була лише в тому, у що одягнути майбутню ученицю. Країна тільки підіймалася з руїн і були важкі часи. Життя була голодною і холодною. Прабабуся і її чоловік цілими днями працювали в колгоспі і всі домашні турботи були покладені на дітей. Але вчитися було потрібно і першого вересня 1945 року моя бабуся все-таки пішла в школу.Її абияк одягли і відправили вчитися в перший клас. Школа на той час була складена з колод і розташовувалася біля маленької церковці. Кілька діточок підійшли до місця навчання та їх ласкаво зустріла Ганна Володимирівна. Вона навіть заплакала від радості, що розпочався новий навчальний рік. Вона побудувала дітлахів і вони строєм пройшли в єдиний вцілілий клас. Там стояла величезна російська піч і ряди дерев'яних парт. На стіні висіла саморобна дошка покрита гумою. Біля неї лежали кілька шматочків штукатурки і мокра ганчірка. Штукатурка була покликана замінити крейда.З її допомогою вчителька написала вітання дітям у зв'язку з початком навчального року. Годі й говорити, що в той важкий час зовсім не було підручників і зошитів. Лише кілька підручників залишилося у Ганни Володимирівни. Вчитися писати моєї бабусі доводилося на обривках газет. Тоді писали чорнилом і пір'яний ручкою. Але і цієї розкоші не стало. Доводилося виводити перші літери олівцями, які теж не у всіх були. Тому діти ділилися ними і писали по черзі. Незважаючи на всі ці труднощі, діти з задоволенням ходили в свій улюблений клас. Погода була сльотава і у всіх промокала поношене взуття. Її сушили біля грубки, але коли йшли назад додому, то вона знову промокала.Це все моя бабуся запам'ятала на все своє подальше життя. У таких важких умовах моя бабуся починала своє навчання азам знань. І хоча з того моменту пройшло багато часу, вона згадує все з посмішкою і радістю.
1 2 3 4 5 Категорія: 6-й клас \| Додано: 09.09.2018
Переглядів: 467 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0