Ось і настав вересень. Веселе і тепле літо пішло, як непомітний гість, йому на зміну тихою ходою прийшла королева осінь. Поки ще сонечко радує нас своїм теплом, а попереду ще чудові дні «бабиного літа», але вранці вже відчувається подих осені. Трава поступово втрачає літні фарби, купуючи золотий колір, а дерева поступово вбираються у свої осінні наряди.
Поступово осінь повністю вступає в свої права. Все частіше починає йти дрібний, сумний дощик. Дерева вже повністю одягнули свої барвисті убори. Особливо красивий осінній змішаний ліс, коли на тлі листя різних відтінків жовтих і червоних кольорів яскравими плямами виділяються вічнозелені сосни і ялини. Тільки осінь може створити таке диво!
Природа поступово вщухає, змовкають пташині трелі, перелітні птахи з прощальними криками летять у даль, залишаючи рідні місця до весни. Прогулюючись у лісі серед втрачають листя дерев, можна відчути їх горе. Вони немов сумують про минуле літо і про те, що наближаються зимові морози і хуртовини.
Восени в лісі опалим листям тут і там ховається багато різних грибів. Навколо старих пнів і на них повискакували опеньки, трохи віддалік у листі причаїлися доріжки валуєв. Грибники високо цінують ці щедрі осінні дари. Дуже скоро дбайливі господині поповнять свої зимові запаси цими смачними грибами.
Золота пора завжди надихала поетів і художників. Про осінь та її красі написано велику кількість картин, а ще більше віршів. І донині автори продовжують оспівувати у своїх творах цю прекрасну і в той же час дуже примхливу красуню.
Для мене осінь – це пора прощання з літом. Це час навіває сумні роздуми і роздуми. Мимоволі починаєш замислюватися про швидкоплинність часу. Тільки нещодавно раділи теплу і сонечку, а тепер від цього залишилися лише приємні спогади.
|
